Поселення

Валентина Неприна, Андрій Обломський, Ростислав Терпиловський

Поселення багатошарове (археол.). Біля вапняного кар’єру в заплаві лівого берега р.Сейм, на схід від південно-східної околиці села на останці високої тераси.

Відкрите В.Неприною в 1978.

У стінках кар’єру біля основи грунтового шару потужністю 0,8 м зібрані фрагменти кераміки. Неолітичні: 2 фрагменти з рослинними домішками в глині з накольчатим орнаментом, крем’яний відщеп з ретушшю. Уламки посудин середньодніпровської культури прикрашені відбитками широкої лопатки в оточуючих рядках. Уламки кераміки з домішками дресви в глині належать до тшинецької культури, орнаментовані лінійним візерунком. До епохи ранніх слов’ян належать уламки днищ, стінок та вінчиків з бугристою поверхнею без орнаменту волинцевсько культури.

[Неприна В. И. Отчет о разведках Первобытной экспедиции 1981 г. / B. И. Неприна // Архів ІА НАНУ. – 1981. – С. 1 – 2.]

Поселення багатошарове (археол.).За 0,8 км на північний схід від ферми (колишній хутір Калинівка) на північно-західній околиці села дюна, що прилягає до краю першої надзаплавної тераси лівого берега р. Любка.

Виявлені А.Обломським і Р.Терпиловським у 1990.

В кар’єрі зібрана ліпна ямковогребінцева кераміка доби неоліту. Розміри поселення – 250 х 60 м, висота над рівнем заплави – 2,0 – 3,0 м. Потужність культурного шару – біля 0,7 м. Поселення задерноване. Найбільша кількість підйомного матеріалу зустрічається в північно-східній частині поселення. Найдавніші матеріали належать до епохи неоліту (крем’яний відщеп, кераміка з ямковим орнаментом), більш пізніше – до епохи бронзи, а також до пізньозарубинецького періоду (уламки вінчиків з пальцевими вдавленнями, фрагмент лощеної посудини та пряслиця з черепка). Матеріали зберігаються в фондах Сумського обласного краєзнавчого музею.

[Обломский А. М. Отчет о работах на территории Сумской обл. в 1990 г. / А. М. Обломский, Р. В. Терпиловский // Архів ІА НАНУ.]

Поселення, бронзовий вік (археол.). За 1,3 км на південний схід від південно-західної околиці села на мису і краю першої надзаплавної тераси лівого берега р. Сейм.

Виявлене А.Обломським і Р.Терпиловським в 1990.

Розміри – 200 х 30 – 100 м. Висота над рівнем заплави – 4,0 – 6,0 м. Територія пам’ятки задернована, по краю тераси в його західній частині проходить лісосмуга. Підйомний матеріал представлений ліпною керамікою епохи бронзи та черняхівським гончарним посудом. Матеріали епохи бронзи концентруються на мису (розміри поселення – близько 110 х 100 м, потужність культурного шару – 0,5 м), черняхівські знахідки – на вигині тераси (розміри Поселення- 100 х 50 м, потужність культурного шару – 0,8 м). Матеріали зберігаються в фондах Сумського обласного краєзнавчого музею.

[Обломский А. М. Отчет о работах на территории Сумской обл. в 1990 г. / А. М. Обломский, Р. В. Терпиловский // Архів ІА НАНУ.]

Поселення, епоха неоліту (археол.). В урочищі Линського на піщаному розораному, а потім задернованому підвищенні поблизу злиття р. Рехти з р. Сеймом.

Відкрите і прошурфоване Д.Телегіним в 1953.

Знахідки залягали під орним шаром – сірим піском (підгрунт). Знаряддя праці з кременю – дискові і аморфні нуклеуси, відщепи, пластинки, скребки, пластичні та обушкові ножі, дві сокири-транше, жолобчасті долота, уламок списа листоподібної форми, трикутні і листоподібні вістря стріл, проколка, віджимник, відбійник. Вироби з кварциту – скребки, ножі, серпи, мотики, жолобчате тесло, овальні та трапецієподібні сокири. Група більш давньої кераміки представлена посудинами з домішками рослинності в глині, прикрашена наколами, гребінцевими відбитками та без орнаменту, належать до лисогубівської культури. Більш пізня група посуду – з ямково-гребінцевою орнаментацією, перлинами, належить до другого етапу культури.

[Телегин Д. Я. Отчет о работе неолитического отряда Левобережно-Сейменской экспедиции 1953 г. / Д. Я. Телегин // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1953/?. – № 2054. – С. 21; Неприна В. И. Отчет о разведках Первобытной экспедиции 1981 г. / В. И. Неприна // Архів ІА НАНУ. – 1981. – С. 1 – 2.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1009 – 1010.