Садибний будинок

Віктор Вечерський

Садибний будинок цукрозаводчика Курдюмова А., 1913 (архіт). Мурований одноповерховий будинок стоїть на відкритій рівнинній місцевості в центральній частині села на березі ставу, до якого звернений чоловим східним фасадом.

Збудований у 1910 – 13 рр. як садибний будинок А.Курдюмова, власника Миколаївського цукрового заводу, що міститься у північній частині цього ж села. У 1955 будівля була перетворена на багатоквартирний житловий будинок.

Будівля Н-подібна в плані. У середній частині корпусу, розділеній поздовжньою капітальною стіною, містилися чотири кімнати власника. У південному крилі були кімнати обслуги, у північному – кімнати для гостей. Південне крило мало коридорне однобічне розпланування, решта будинку – багатокамерне розпланування, наближене до анфіладного. У 1955 розпланування було змінене: пробито нові входи, закладені дверні отвори у внутрішніх стінах, поставлені перегородки, внаслідок чого утворено шість квартир з окремим входом у кожну.

Як і план, фасади будівлі строго симетричні, тривісні. Пишнота декору, вирішеного в неоготичних формах цегляного стилю, надає споруді палацового характеру. Чоловий і тильний фасади вирішені ідентично: з двома тривіконними ризалітами, увінчаними високими чотирисхилими дахами з люкарнами й вишуканими неоготичними щипцями.

Наріжники підкреслені гранчастими півколонами, що завершуються ярусом декоративних машикулів і вінчаються пінаклями. Причілки ризалітів, крім люкарн, увінчані ступінчастим парапетом. Заглиблена частина фасаду членується метричним шерегом вікон. Середня вісь не виділена.

Тривісність бічних фасадів досягнута влаштуванням симетричних бічних розкріповок фасадів, фланкованих гранчастими півколонами з башточками, а також декоративного щипця з люкарною по центру.

Усі фасади вирішені рівноцінно. Поле стіни відділяє від низенького цоколя, декорованого нішами, горизонтальний профільований гурт. Стіни членують великі прямокутні вікна, облямовані наличниками з готичними стрілчастими завершеннями. Трикутні тимпани над вікнами прикрашені рельєфними керамічними вставками з рослинним орнаментом. Під кожним вікном проходить профільована поличка. Підвіконні ніші декоровані поребриком.

Стіни вінчають аркатурний фриз дуже ускладненої форми та розкріпований карниз великого виносу зі смугою дрібного поребрика.

У декорі фасадів активно застосовано художній метал: щипці люкарн вінчають ковані шпилі з орнаментованими флюгерами, на гребенях даху встановлена декоративна гратка, всі первісні дверні отвори мають козирки з орнаментальними металевими кронштейнами. Збереглися також зовнішні дерев’яні фільончасті двері з рослинним різьбленням, вкомпонованим у геометричні фігури. В інтер’єрі декор не зберігся.

Під будинком є підвал. Збудовано з червоної і жовтої цегли ланцюговою системою мурування на цементному розчині з розшивкою швів. В оформленні нетинькованих фасадів максимально використано декоративний ефект двобарвного мурування: поле стіни складається з горизонтальних смуг червоної та жовтої цегли, наличники викладено з жовтої цегли, ризаліти й півколони декоровані готичним сітчастим орнаментом – жовтим на червоному тлі. Підлога з дощок. Перекриття пласкі по дерев’яних балках. Дахи високі вальмові, по дерев’яних кроквах, укриті покрівельною сталлю.

На захід від будинку є збудований одночасно з ним мурований прямокутний у плані господарський погріб, нині напівзруйнований.

Садибний будинок А.Курдюмова є унікальним за ступенем мистецької довершеності витвором неоготичного напрямку стилістики історизму початку 20 ст.

[Державний архів Сумської обл., ф. 666, оп. 2, спр. 8, арк. 27, спр. 32, арк. 1 – 2; Список фабрик и заводов Российской империи. – СПб., 1910. – С. 635; Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / В. В. Вечерський. – К., 2005. – С. 295 – 296.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 309 – 310.