1967 р. Історія українського мистецтва

Ці митці, очевидно, працювали в традиціях поширеного в тогочасній Польщі, зокрема у Кракові, готичного станкового малярства. Вони виготовляли вівтарі-триптихи з типовим поєднанням рис площинної декоративності, натуралізму в деталях та народного примітиву. Про характер і рівень їхньої творчості деякою мірою можна судити на підставі ікони «Юрій Змієборець» XV століття з села Словіта (Львівський музей українського мистецтва) [І. Свєнціцький. Провідник по національному музею у Львові. Львів, 1913], триптиха з села Воловця (зберігається у Кракові) [Felix Kopera. Dzieje malarstwa w Polsce, t. I. Kraków, 1925, стор. 161 – 162] та композиції дюрерівського типу – «Трійця» з зображеннями Саваофа в тіарі та з розп’яттям у руках із Львова (Львівська картинна галерея) [Tadeusz Mańkowski. Lwowski cech malarzy w XVI i XVII wieku. Lwów, 1936, стор. 7].

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 245.