Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

1967 р. Історія українського мистецтва

1967 р. Історія українського мистецтва

Серед майстрів перемишльської школи, однак, не всі працювали в яскравій та насиченій кольоровій гамі. Деякі з них вирішують свої композиції в набагато спокійнішому, приглушеному колориті, іноді наближеному до нейтрального, як, наприклад, маляр Олексій, з підписом якого маємо датовану 1547 роком ікону «Успіння» із Смільника (біля Ліська на Лемківщині). Його пензлю належить з цієї самої серії намісна ікона «Богородиця» та «Нерукотворний Спас», а також велика ікона «Богородиця» з Ровеня (біля Ліська) без підпису і дати, виконана, мабуть, раніше.

Почерку Олексія притаманна каліграфічність рисунка і деяка сухуватість колориту, де кіноварна червінь і синява зелень вносять дещо виразніші акценти. Тональне висвітлення білилом надає формам різкої чіткості, в моделюванні обличчя майстер застосовує лагідні переходи від зеленкуватого санкіру до світлої вохри, уникаючи штрихування.

В іконі «Успіння» композиція традиційна – Марія на ложі та Христос з душею померлої в оточенні апостолів на тлі збагаченого, асиметрично угрупованого архітектурного стафажу, що дало можливість майстру досягти враження простору. Вгорі – вознесіння Марії в оточенні поясних апостолів з ангелами на хмарках у вигляді фантастичних створінь (с. 255).

Олексій. Ікона «Успіння» із Смільника. 1547 р. Львівський музей українського мистецтва.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 253.