1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

С. Таранушенко

Церква Миколи, збудована в 1789 р.

За планом – восьмигранник в центрі і два шестигранники на схід і захід від нього – пам’ятка належить до групи будівель, поширених у XVIII ст на Лівобережжі і на Правобережжі в дерев’яному і в мурованому будівництві; тільки приписи побудови плану в Солоницівці відходять від інших, широко розповсюджених.

Церкву в Солоницівці побудовано в 1789 р., тобто одночасно з церквою в сусідній Гаврилівці. Обидві будівлі мають багато спільних рис; це дозволяє припустити, що вони збудовані майстрами однієї шкоди.

При аналізі плану, а також побудови зрубів стін і верхів церкви Різдва в Гаврилівці ми зустрілись з засобами побудови і пропорційними взаємозв’язками компонентів, які широко не застосовувались. Це стосується, зокрема, визначення висоти зрубів стін, висоти верхів та внутрішньої висоти дільниць. Висота верхів зрубів стін (а також внутрішня висота дільниць) могла змінитись внаслідок ремонтів (зокрема, міг зникнути ліхтар).

Пам’ятка в Солоницівці невисока. При довжині будівлі 18 м висота центральної дільниці зараз в інтер’єрі не досягає 12 м, тобто внутрішня висота центральної дільниці значно менша не тільки за довжину плану цілої будівлі, а навіть за довжину двох дільниць – центра і вівтаря; бабинець має висоту трохи більшу 10 м. Висота стін центрального зрубу дорівнює 6 м, а бабинця та вівтаря – лише 5,6 м (зруби стін вівтаря та бабинця нижчі за зруб центра). У центрального зрубу, витягнутого в напрямку схід – захід, довжина значно перевищує його висоту. Навіть в стрункіших за центр вівтарі та бабинці висота зрубів стін тільки незначно більша за довжину плану дільниці. Отже, корпус зрубів стіни споруди має присадкуватий вигляд.

Верхи не зменшують враження присадкуватості. Перший залом центральної дільниці короткий і заломлено його похило до горизонту (40°). Восьмерик центра – низький і витягнутий по горизонталі. Другий залом заломлено так само, як і перший (40°). Зовні обидва заломи перекрито плескатим дахом. Маленьке, майже квадратне віконечко у восьмерику і кубічний глухий ліхтар також допомагають виявити основний характер пропорцій центрального верху.

Внутрішня висота верхів вівтаря і бабинця, хоч і стрункіших за центральний, менша за висоту зрубу стін. Характерною прикметою церкви є те, що верхи вівтаря й бабинця незначно нижчі від центрального і в деталях вони різняться один від одного. Так, перший залом вівтаря значно вищий за заломи як центра, так і бабинця, висота ж восьмерика вівтаря, навпаки, нижча від висоти не тільки восьмерика центра, але і бабинця. Вертикальні осі восьмериків вівтаря та бабинця зміщені від вертикальної осі зрубу в напрямку до центра будови: західна грань першого залому вівтаря заломлена під кутом 75°, а східна – під кутом 62°. У бабинці західна грань першого залому заломлена під кутом 62°, а східна – 70°.

Дахи над заломами вівтаря невисокі, але все ж вони стрункіші і не такі плескуваті, як дахи центрального верху. Зазначені відміни в оформленні верхів вівтаря й бабинця викликались потребою скоректувати їх вигляд, вирівняти і урівноважити залежно від точки, з якої найчастіше глядачі бачили будівлю. Таким чином, майстер ніби фіксував певну точку, з якої слід розглядати будівлю. В той же час ці відміни допомагали майстрові уникнути в оформленні одноманітності й монотонності. Вносили вони також в трактовку архітектурних форм елементи мальовничості.

Елементи мальовничості виявилися також в поліхромії зовнішнього вигляду церкви. Стіни солонипівської пам’ятки – побілені, лиштва під карнизом – синя, карниз – жовтий, дах був зеленого кольору. Яблуко на ліхтарі було синє з накладними золоченими зірками, завершували будівлю визолочені хрести.

В оформленні будівлі значну увагу приділено просвітам вікон та дверей. Лінія, на якій розміщено низ просвіту вікон центра та бабинця, проходить по середині висоти центрального зрубу стін. У вівтарі вікно прорізано трохи вище, ніж у бабинці, але в інтер’єрі будівлі відстань вікна від підлоги така ж, як і у бабинці. Це пояснюється тим, що у вівтарі підлога трохи піднята соліею. Центр вікна у восьмерику центральної дільниці і вівтаря лежить на висоті, що дорівнює довжині плану дільниці разом зі стінами, а центр вікна у восьмерику бабинця – на висоті, що дорівнює внутрішній довжині плану того ж центра. Відстань між зовнішніми кутами вікон центрального зрубу дорівнює відстані між вікнами центра і вівтаря.

Двері – в південній і північній гранях, їх центр значно зміщено з ос^ в напрямку до заходу, але так, що східний одвірок позначає половину довжини плану будівлі і тим порушено принцип повної симетрії в оформленні зрубів стін центральної дільниці.

Залізні дахи – плескуваті і, певно, зберегли форму первісних дерев’яних. Грані дахів перших заломів – плоскі, прямолінійні в контурах. Грані дахів верхніх заломів виявляють легку опуклість.

Вихідний розмір в побудові плану – довжина центральної дільниці. План складається з центрального восьмикутника, вписаного в прямокутник, і двох шестикутників, вписаних в квадрат; ширина центрального зрубу-апофема рівностороннього трикутника, з стороною, що дорівнює довжині зрубу. Довжина вівтаря і бабинця дорівнює 1/2 діагоналі прямокутника, який вписується в восьмикутник центра; ширина вівтаря – його довжині, а повна ширина бабинця – внутрішній його довжині. Південна і північна грані вівтаря і бабинця становлять 1/2 довжини центра, а східна грань вівтаря і західна бабинця – 1/2 віддалення між західним кутом північної грані і східним кутом південної грані бабинця. Західна і східна грані центра дорівнюють діагоналі південної половини плану вівтаря; північна грань центра – діагоналі прямокутника, в якому довжина дорівнює довжині південної грані вівтаря, а ширина – ширині вівтаря; а південна грань центра – діагоналі чотирикутника, у якого довжина дорівнює довжині північної грані бабинця, а ширина – ширині бабинця.

Зруб стін центральної дільниці вищий за зруби вівтаря і бабинця. Верхи вівтаря і бабинця не однакові висотою і мають відміни.

Висота зрубу стін центральної дільниці дорівнює апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині центра, або південній грані плану дільниці. У восьмерика довжина дорівнює західній грані плану центра, ширина – ширині плану бабинця (довжина восьмерика – сторона рівностороннього трикутника, ширина восьмерика-апофема цього трикутника). Отже, ширина восьмерика центрального верху перекликається з шириною плану бабинця.

Висота восьмерика дорівнює 1/3 повної довжини плану дільниці. Висота восьмерика і першого залому разом – 1/2 діагоналі квадрата, вписаного в шестигранник плану вівтаря. Висота восьмерика, першого залому і зрубу стін разом дорівнює подвоєній довжині плану бабинця, або відстані між північним кутом західної грані і південним кутом східної грані плану центра. Внутрішня висота центральної дільниці зараз дорівнює довжині західної плюс довжина південної грані плану дільниці. Другий залом центрального верху тепер перекрито плоским плафоном. Є підстави припустити, що спочатку ліхтар був в інтер’єрі знизу відкритий і висота його дорівнювала довжині. Тоді висота верху центральної дільниці дорівнювала б апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює довжині плану дільниці, а внутрішня висота тієї ж дільниці дорівнювала б довжині плану центра і вівтаря.

Висота зрубу стін бабинця дорівнює діагоналі південної половини плану вівтаря. Перший залом бабинця вищий за перший залом центрального верху. У восьмерика бабинця довжина дорівнює довжині південної грані плану дільниці, ширина восьмерика – апофема трикутника з стороною, що дорівнює довжині восьмерика, висота восьмерика становить 1/2 довжини його, висота восьмерика і першого залому – 1/2 висоти зрубу стін центральної дільниці.

Висота верху бабинця дорівнює довжині плану дільниці мінус товщина одного бруса; внутрішня висота бабинця – подвоєній повній довжині плану дільниці, або довжині плану центра плюс 1/2 довжини плану бабинця.

У вівтаря висота зрубу стін така ж, як і у бабинця.

Висота першого залому і зрубу стін дорівнює діагоналі квадрата, в який вписується шестигранник плану вівтаря. У восьмерика довжина дорівнює ширині, а також довжині восьмерика бабинця мінус товщина одного бруса. Висота восьмерика вівтаря дорівнює 1/2 довжини восьмерика. Висота восьмерика і першого залому разом становить Чі діагоналі квадрата, вписаного в шестигранник вівтаря. Висота верху вівтаря дорівнює повній довжині плану дільниці, внутрішня висота вівтаря – діагоналі чотирикутника, в який вписується план центра.

Вікна в зрубах стін закладено на висоті, що дорівнює 1/2 довжини західної грані плану центра. Вікна в восьмерику бабинця над верхнім вінцем зрубу стін закладено на висоті, що дорівнює 1/3 повної довжини плану дільниці, а центр вікна лежить на висоті, що дорівнює довжині плану центра. Вікна у восьмерику центральної дільниці закладено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті 1/4 висоти зрубу стін дільниці. Центр вікна в восьмерику центрального верху лежить на висоті, що дорівнює повній довжині плану центра. Вікна в восьмерику вівтаря над верхнім вінцем зрубу стін закладено на всоті, що дорівнює висоті центра вікна у восьмерику бабинця над верхнім вінцем зрубу стін.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 284 – 288]