Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2017 р. Звід пам’яток України

Тамара Трещула

Меморіальний комплекс «Спадщанський ліс» (іст). За 10 км на північний захід від Путивля, у Спадщанському лісі.

Тут у вересні – грудні 1941 базувався Путивльський партизанський загін, у травні – червні 1942 партизанське з’єднання С.Ковпака. На початку липня 1941 було розпочато створення партизанських загонів. Командиром загону у Спадщанському лісі був призначений голова Путивльської міської ради С.Ковпак.

8 вересня 1941 загін на чолі з О.Коренєвим вирушив у Спадщанський ліс, а 10 вересня туди прибув С.Ковпак. 18 жовтня 1941 партизанський загін С.Ковпака об’єднався з загоном С.Руднєва, що базувався у Новослобідському лісі, в єдиний партизанський загін. Командиром загону став С.Ковпак, комісаром – С.Руднєв, начальником штабу – Г.Базима.

19 жовтня 1941 партизанський загін отримав перше бойове хрещення – вступив у бій з двома танками окупантів, що прорвались у центр розташування загону. Партизани одержали перемогу: один танк знищили, а другий захопили. 1 грудня 1941 партизани витримали важкий бій з нацистськими карателями, які вели наступ на партизанську базу при підтримці артилерійського і мінометного вогню. Після бою партизанський загін залишив Спадщанський ліс і рейдом вирушив на північ області у Хінельські ліси. У січні – лютому 1942 під час рейду по Сумській обл. до Путивльського партизанського загону приєдналися Глухівський, Шалигинський, Кролевецький та Конотопський загони, і було створено партизанське з’єднання Сумської обл. У ході другого рейду по Сумщині партизанське з’єднання 26 травня 1942 зайняло м. Путивль і майже дві доби утримувало його у своїх руках.

Рішенням Ради Міністрів УРСР від 23 червня 1965 ділянка Спадщанського лісу площею 697 га була оголошена державним заповідником.

На його території розташовані:

- Алея скульптурних портретів партизанів-ковпаківців, удостоєних звання Героя Радянського Союзу;

- братська могила партизанів;

- монумент «Народні месники»;

- монумент партизанської слави;

- музей партизанської слави;

- партизанські землянки;

- фашистський танк – партизанський трофей.

У 1971 – 1974 комплекс був частково реконструйований.

У 1986 меморіальний комплекс увійшов до складу Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі.