2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Церква св.Трійці

Церква, зведена 1759 р. на рівному місці, знаходиться в оточенні велетенських дерев і практично не відіграє ролі в просторовій організації містечка, її перебудови обмежилися влаштуванням на початку XX ст. між нею та дзвіницею додаткового каркасного притвору-переходу, внаслідок чого обидві споруди утворили єдину композицію. Решта первісних елементів пам’ятки – від архаїчних стендарів у її основі до пластичного опасання навколо неї – залишилися без змін. Тому ця споруда є унікальним за повнотою та збереженістю джерелом історії волинського церковного будівництва періоду його розквіту.

Троїцька церква у Степані є одним з найбільших за розмірами та найскладніших за композицією зразків п’ятизрубного, хрещатого в плані дерев’яного храму на території Волині. Архітектура споруди грунтується на поєднанні прямокутних (бічні притвори та бабинець), квадратного (нава) та шестикутного (вівтар) у плані зрубів, перекритих пластичними шестисхилими дахами над бічними раменами, рубленим верхом зі світловим ліхтариком над навою та декоративними каркасними банями з плоскою стелею в інтер’єрі над бабинцем та вівтарем. Пластичне різноманіття форм пам’ятки ще більше посилюється завдяки поєднанню прямокутних та гранчастих зрубів відповідно на 1-му та 2-му ярусах бічних рамен.

Композиційною домінантою споруди є високе й гарно освітлене приміщення центральної нави, перекрите, на відміну від бічних об’ємів, розвиненим восьмигранним верхом зі світловим ліхтариком. Провідна роль нави найповніше і найпослідовніше розкрита в інтер’єрі пам’ятки. Цьому сприяють менша висота та освітленість решти приміщень, влаштування в них плоскої стелі, а також зосередження в наві головних пластичних акцентів інтер’єру – монументального триярусного іконостаса з царськими вра-тами, обхідної галереї з елементами різьбленого декору тощо. Зазначені особливості дають підстави вважати Троїцьку церкву в Степані одним з найдовершеніших зразків волинської дерев’яної архітектури.

В.Т.Завада

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 211.