Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Це село отримало назву від мурованої вежі-донжона – стовпа, який тут зберігся. Вперше про цей стовп згадується у Галицько-Волинському літописі [1] під 1207 р. Ймовірно, що він був збудований в часи князя Романа Мстиславовича і служив як оборонний форпост. Але має право на існування і думка, що в цій долині в поганські часи було язичницьке святилище та джерела, які ще у XVII ст. вважалися цілющими, такими що повертають зір, а поселення, яке пізніше виникло в християнські часи, вело місійну роботу серед навколишніх мешканців. 2

Найновіші дослідження 3 виявили на п’ятому найвищому ярусі вежі XII ст., розташованому над нижніми мешкальними ярусами, церкву-каплицю, що в плані повторює Василівську ротонду у Володимирі, 4 тільки рівно вдвоє меншу. Висота вежі до рівня церкви 15, 9 м. Цікаво, що строга зовні прямокутна будівля всередині багато прикрашена на цьому ярусі. У східній стіні розташовані вівтарна півциркульна ніша-апсида і дві менші ніші по боках, які віддалено нагадують дияконник і протезне храмів східного обряду. Стіни викладались всередині романською пальчикового цеглою (8,1:12,4:27,1 см), критою шкливом, як і керамічні плитки підлоги, що створювало враження мозаїк. Вхід у церкву був з дерев’яної галереї, що оточувала вежу на цьому рівні і на якій були сходи на нижній рівень. На жаль, поки що невідома історична доля цієї церкви в пізніші часи, але вже під час єпископства Якова Суші вона стояла в руїні. 5

1. Літопис руський. За іпатським списком переклав Л. Махновець. – Київ, 1989. – С. 370.

2. Kutyłowska I. Wczesnośredniowieczna warownia kultowa w Stołpiu. Związki z bizantyńskim i romańskim kręgiem kulturowym. // Chrześcijański wschód a kultura Polska. – Lublin, 1989. – S. 365-374.

3. Там само.

4. Могитич I. Нариси архітектури української церкви. – Львів, 1995. – С. 31.

5. Крип’якевич І. Перший історик Холмщини. (Єпископ Яків Суша). // Наша батьківщина. – Львів, 1939. № 2.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 392 – 393.