Садиба князя Щербатова

Віктор Вечерський

Садиба князя Щербатова, 19 – 20 ст. (архіт.). Садибний комплекс з ландшафтним парком міститься на схилах високого правого берега р. Терн (лівий доплив р. Сули) неподалік від центру селища. Посідає ділянку верхнього плато та значний терен, площею 32 га, що спадає до річкової заплави. Серед насаджень парку переважають місцеві породи дерев і чагарників – липа, дуб, ясен, ялина, сосна. Перед чоловим фасадом садибного будинку був розпланований регулярний партер, нині зовсім зарослий деревами й чагарниками. Решта парку була вирішена в англійському ландшафтному стилі, з мальовничим трасуванням доріжок.

Провідну композиційну роль у комплексі й на прилеглій ділянці вул. Леніна відіграє садибний будинок, що виходить північним фасадом до вулиці, а західним – до паркового партеру. На південь від садибного будинку стоїть корпус служб. На південний схід від цих будівель на прузі схилу міститься винний погріб з танцювальною терасою і сходами.

Садиба була заснована на поч. 19 ст. Основні будівлі зведено в 1860-х рр., винний погріб – наприкінці 19 ст. На поч. 20 ст. садибою володів власник Тернівського цукрового заводу князь Б.Щербатов.

Після 1917 частину споруд садиби було зруйновано. Після другої світової війни садибний будинок перепланували, з західного боку прибудували великий об’єм глядачевого залу й перетворили його на будинок культури. Корпус служб також докорінно перебудований.

Зараз у ньому міститься навчальний заклад. Винний погріб наприкінці 1980-х реставрували, з півдня прибудували службові приміщення й перетворили на ресторан «Теренок».

Фасади будинку вирішені в спрощених неоренесансних формах. Усі вони симетричні, мають по центру кріповки, акцентовані рустованими лопатками. Поверхи розділені широким антаблементом, на який спираються віконні наличники другого поверху. Такий само антаблемент з карнизом значного виносу вінчає будівлю. Площини фасадів вирішено плоским рустом. Вікна першого поверху прямокутні, облямовані наличниками. Вікна другого поверху центральної кріповки чолового фасаду – аркові, облямовані архівольтами. Решта вікон другого поверху прямокутні, з «вухастими» наличниками та прямими сандриками. Над входом є тераса, оточена балюстрадою. Вона спирається на чотири колони, позбавлені ордерних ознак, оскільки є результатом однієї з реконструкцій 2-ої пол. 20 ст. В інтер’єрі декор не зберігся.

Будинок зведено з цегли на вапняно-піщаному розчині, потиньковано. Пофарбування фасадів двобарвне: тло темно-червоне, деталі – білі. Перекриття плоскі балкові. Дах вальмовий по дерев’яних кроквах, укритий покрівельною сталлю.

Корпус служб, 1860-ті (архіт.). Збудований у 1860-х, зараз прямокутний у плані, дуже видовжений, двоповерховий. Первісно він був одноповерховим, з високим цоколем, рустованими стінами, кріповками на чоловому південному фасаді. Завершував його аттик.

У 1943 західна половина корпусу була частково зруйнована. У повоєнну добу її відбудували з втратою декору, а над усім будинком надбудували другий поверх. Від первісного фасадного декору збереглися тонко профільовані наличники прямокутних вікон з виділеними замковими каменями.

Будівля зведена з цегли на вапняно-піщаному розчині, потинькована й побілена. Перекриття плоскі балкові. Дах вальмовий по дерев’яних кроквах, укритий шифером.

Винний погріб з танцювальною терасою, кін. 19 ст. (архіт). Збудований наприкінці 19 ст., – це прямокутна в плані цегляна споруда з двома входами-ризалітами, врізана в схил на верхніх позначках високого правобережжя р. Терн. Чоловий фасад звернено на схід до річкової заплави. Перед ним є невелика природна тераса, від якої по рельєфу прокладена дорога на північний схід з’єднання з вул. Леніна.

Чоловий фасад симетричний, вирішений у вигляді монументальної аркади, увінчаної балюстрадою і франкованою двома прямими сходами. Інші боки споруди сховані в масиві пагорба. Три центрові арки, що формують ритм чолового фасаду, спираються на горизонтальні імпости квадратових у перетині пілонів. Арки облямовані широкими архівольтами з рельєфно виділеними замковими каменями. У западаючих частинах фасаду влаштовані аркові віконні та дверні отвори. Балюстрада, що огорожує зі сходу вимощену кам’яними плитами терасу для танців, виконана з фасонної цегли з оригінальною формою балясин.

Дуже оригінальним є розпланування та конструктивне вирішення погреба. Його план дисиметричний: у центрі на поздовжній вісі послідовно розташовано два круглих зали, увінчані сферичними банями. На південь і на північ від них містяться прямокутні в плані колонні зали. Південний зал поділено двома шеренгами квадратових у перетині колон на три нави. Між колонами та пристінними пілонами в напрямку південь-північ перекинуто підпружні арки незвичайної форми, що розширюються знизу вгору. Самі нави перекриті склепіннями складної форми: це коробові склепіння, що переходять у зімкнуті. Північний колонний зал поділено трьома шерегами колон на чотири нави з такими само, як у південному залі, арками й склепіннями.

Аркові обриси всіх отворів, ніші в стінах, виразне, майже скульптурне ліплення масивних арок і склепінь за відсутності дрібних членувань надають інтер’єру романтичної таємничості.

Садиба князя Б.Щербатова в Тернах – один з небагатьох частково уцілілих на Сумщині садибно-паркових комплексів 2-ої пол. 20 ст., цінний своїм органічним зв’язком з природним ландшафтом. Винний погріб з терасою є унікальним за типологією і виразністю архітектурного вирішення витвором садибної архітектури кін. 19 ст. Комплекс виявлено й обстежено В.Вечерським у 1990, проте досі не поставлено на державний облік і не внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

[Природно-заповедный фонд Украинской ССР. – К., 1986. – С. 134; Список фабрик и заводов Российской империи. – СПб, 1910. – С.433.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 814 – 816.