Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Жертва № 1106/0

Ірина Пустиннікова

Дата: 30.08.2007

Житомирська область не така багата на пам’ятки архітектури, як західні регіони держави. Хоча й тут збереглося чимало старих храмів і садиб. Ті з комплексів, які використовуються під навчальні заклади (скажімо, маєтки цукрозаводчиків Терещенків в Андрушівці чи Турчинівці) або віддані віруючим (як костел з 1752 р. в Любарі) мають сякі-такі шанси на виживання. А от інші пам’ятки…

Якщо відкрити 157 сторінку другого тому «Памятников градостроительства и архитектуры УССР» (Київ, 1983), то бачимо опис садибного цегляного будинку в с. Тютюнники Чуднівського району. Охоронний номер 1106/0. Книга обіцяє типову провінційну садибу в стилі класицизму з першої половини ХІХ ст. Традиційний чотирьохколонний портик на головному фасаді, ландшафтний парк зі ставками навколо.

Страшненька дорога веде вглиб Турчинівки, повз парк. Від старих насаджень залишилося мало що. А от два ставки збереглися ще з ХІХ ст. Менший, той, що виходив до самого палацику, за легендами використовувався господарем маєтку як приватна купальня.

А за ставком – скелет садиби. Подивіться на фото – ось так в нас зберігаються архітектурні пам’ятки.

Поруч – приватна прибрана хатинка. На порозі її сидить вдоволений господар, палить сигарету і радісно сміється з нас, що приїхали дивитися на будинок, який він розбирав власними руками. Зрозуміти людей, які приїхали в Тютюнники за якимись естетичними враженнями, він не здатний.

Те, скільки Україна втратила за роки незалежності, вражає. Михайлюк Михайло Іванович, вже втретє обраний головою місцевого колгоспу, про розбирання єдиної пам’ятки села знав – адже саме в сільраду ще на початку дев’яностих відтаскали чавунну табличку, яка повідомляла, що палац – пам’ятка архітектури і охороняється державою.

Вирішили, що в сільраді табличка буде під охороною і її ніхто не здасть на металобрухт. Те, що табличка збереглась і навіть охороняється, тоді як за останні роки палац помер під пильним оком влади в особі Михайлюка М.І. – парадокс сьогоднішньої України.

А в кількох кілометрах від Тютюнників – ще одне село Чуднівського району, Турчинівка. В маєтку Терещенків (1900) давно «квартирує» ПТУ № 30. І хоча будівлі комплексу теж потребують реставрації, вони знаходяться в набагато кращому стані, ніж помираюча пам’ятка з Тютюнників.

Джерело: “Музейний простір України”

Адреса оригіналу статті: