Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1925 р. Деревяні дзвіниці і церкви Галицької України

Церква Успенія в с. Топільниця з 1730 р. (рис. 62-67).

Церква ся залишилася з давнього Василіянского монастиря, скасованого за ціс. Йосифа II. Фундатором монастиря був пан Капустянський [документи про монастир в Топільниці після ліквідації були передані до Лаврівсього монастиря]. На головних дверях є надпись: ,,Року бжія АΨЛ мца мая дни КИ”. Правдоподібно, що в 1730 р. церква була основне ремонтована, або збудована тоді почасти зі старого матеріялу, на що вказують ріжні старші кусні дерева в стінах, взяті з иншоі будови, що потверджують і місцеві перекази про будову сеі церкви в 1730 р. на зразок давнійшоі. Матеріал будови: смерека і дуб. Зруб з пластин і півкругляків.

Церква трьохкамерного типу з невеликими прибудовами кліросів, що входять в загальну масу будови, як основні частини. Бані є над середньою навою і вівтарем. Над бабинцем звичайне хатнє покритя з галерійками у два яруси. Середня камера і дві бічні наближуються до квадрату. Опасаня навкола церкви з західного причілку є значно вище як у виступів кліросів (рис. 63-64). Галерійка 2-го яруса не вища середнього росту чоловіка, а підлога галерійки на рівні хорів (рис. 66).

Пізніший ремонт дуже попсував внутрішній вид церкви. Для зміцненя бані середня головна баня перекрита восьмибічним стіжковим накритим значно нищим від старої бані, а меньша баня над вівтарем спочиває на звичайній стелі на сволоках (рис. 65). Крім сього середня баня стягнена в двох напрямах, а вівтарна в одному – деревяними бальками-стяжками. На підставі обсліду автор думає, що первісне бані церкви своєю формою в середині відповідали зовнішньому видови. На перекрою рис. 65. зпроєктовано первісний вид бань, та заштриховано сучасне перекритя бань. Вхідних дверий в церкві троє: головні з західного причілку, південні до середноі і вівтарної частини,

Церква доволі великого розміру. Середня баня у первісному свойому виді давала величезний простір. Два яруси звужених зрубів, з яких верхній був вищий від нижнього (рис. 65) викликали вражіня великого підвищеня цілої будови. Теперішнє стіжкове накритя бані є більше присадкуватим. Зовнішня закінченість і гармонійність будови доведена тут до особливої досконалости. Прості, але продумані лінії бань дають прекрасні форми тонкого відчутя ритму майстром – будівничим, а слід зазначити, що бані, особливо мала, заложені не на квадратових, тільки на сильно витягнутих прямокутниках (план, рис. 62). Що до накритя бабинця, то трудно встановити чи він мав колись баню подібну до вівтарної.

Тип двобанноі церкви з передньою розвиненою частиною бабинця з опасаням і галерійкою в другому ярусі зустрічаємо і в инших церквах Галичини, зарисованих А. Лушпинським пр.: в с. Торки 1661 р. (IX), в Долині 1690 р. (XVIII), в Лішнянскому Монастирі 1705 р. (XXXV), та з банею над бабинцем як і над вівтарем у Підвисокому (VIII), Хоросні 1615 р. (XXVI), Хотинці 1615 р. (XXVII). Дуже подібна церква до Топільницкоі з таким же типом плану і галерійками, але з банею над бабинцем і трохи відмінною формою бані є в сусідньому Турю [В.Щербаківський Архитек. у всіх народів, ст. 225]. Споріднений тип церкви, але більше розвинений представляє церква св. Юра в Дрогобичі, побудована коло 1600 р. Тут на прибудовах кліросів є невеличкі бані; також є баня і над бабинцем. Тільки форма бань иншого характеру [Див. Dzieduszycki W. Dłe Malerei in der aHrathenischen Kunsł. Mittheil, der Cent Contmis. Wien 1888, ст. 229; И. Грабарь Ист. pyc, искус. Архитект. II., ст. 369, 574.].

Джерело: Січинський В. Деревяні дзвіниці і церкви Галицької України XVI – XIX ст. – Льв.: 1925 р., с. 46 – 47.