Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква Різдва богородиці

Церква Різдва богородиці

Угля. Церква Різдва пр. богородиці, 1875 р. Світлина 1999 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 518.

Угля Тячівський район

Церква Різдва пр. богородиці. 1875. (УПЦ)

У документах церкву св. Миколи в Углі згадують у 1438 році.

Єпископ Ольшавський у 1751 р. згадує муровану церкву св. Параскевії, з вежею, вкриту шинґлами, всіма образами прикрашену, збудовану між 1600 і 1650 роками. Записано, що церква відповідала кількості населення, а на одну циборію потрібно було 40 ринських.

У 1801 р. ще існує церква св. Параскевії, а в 1875 р. вже збудовано нову кам’яну церкву базилічного типу. У 1973 – 1974 р. наву розмалював художник Василь Якубець, а в 1988 p., після того, як внаслідок бурі розписи затекли, автор оновив малювання.

Православний монастир в Углі є одним з найдавніших у Закарпатті. Заснований у ранній домонгольський період, він вважається деякими істориками найдавнішим слов’янським монастирем.

На думку Я. Головацького, саме цей монастир згадують в Іпатівському літописі 1262 р. Однією з найвагоміших постатей Углянської (або Заневської) обителі був єпископ Досифей (1648 – 1734), який залишив на полях церковних книг багато записів і власних духовних віршів. У 1788 p. монастирська церква була дерев’яною. Монастир мав скити у Драгові, Одарові, Малій і Великій Угольках. Саме з Одарова перевезли в 18 ст. до Колодного дерев’яну церкву, збудовану 1470 р. Монастирську базилічну церкву розібрано в 1989 р., а на її місці споруджено нову церкву.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 517 – 518.