Садиба пізньосередньовічна

Євген Осадчий

Садиба пізньосередньовічна (археол.). Розташована у північній частині села, на рівній частині правого берега р. Грунь. З північного та західного боків обмежена схилами правого берега р. Грунь та ставом, що уторився після будівництва греблі. Південно-західна, південна та північно-східні частини природних обмежень не мають. Висота над рівнем заплави р. Грунь – 4,0 м, поверхня рівна.

Обстежена Є. Осадчим у 2009.

За даними архієпископа Філарета (Гумілевського) садиба мала форму наближену до прямокутника, орієнтованого кутами за сторонами світу, по периметру укріплена тарасами, мала два в’їзди – один з північного боку через дамбу, другий – з південно-східного, саме сюди підходила дорога, що зв’язувала Василівку та Михайлівку. Укріплення садиби розташовані у вузькій частині мису, що утворений вигином р. Грунь.

Слобода Василівка у першій половині розташовувалася на мису. Храм на честь Св. Трійці розташовувався у північному куті садиби, поблизу північного в’їзду. Храм не зберігся, на його місці у 1778 – 82 рр. було збудовано новий із збереженням назви. Будинок розташовувався в центрі садиби, орієнтованої кутами за сторонами світу.

На даний час на території садиби збереглися залишки підвальної частини і частково стіни наземного поверху. Підвальна частина має поділ на дві кімнати. В західній стіні великої кімнати були сходи до підвалу. Наземна частина будинку фіксується ще на 3,0 м на захід від підвалу. Розмір підвалу: 10 х 23 м, товщина стін – 1,0 м; кімнати підвалу мають розміри близько 2,5 х 8,0 м, і 8,0 х 18 м (скоріш за все, велика кімната поділялася на дві: 8 х 8,5 м та 8,0 х 8,0 м). Цей будинок є найбільшим із відомих цегляних споруд на території Сумського та Охтирського слобожанських полків.

[Приймак В. В. Звіт про археологічні розвідки для «Зводу пам’яток історії та культури України» на території Сумської обл. у 2009 р. / В. В. Приймак, О. В. Коротя, Є. М. Осадчий // Архів ІА НАНУ.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 695.