Пам’ятник Мовчану Є.Х.

Ірина Павленко

Пам’ятник Мовчану Є.Х., 1978 (мист.). У центрі селища, у сквері біля Будинку культури. Автори: ск. І.Штанів, архіт. В.Заговора. Розміри: вис. скульптури – 2,17 м, постаменту – 1,0 м.

Мовчан Єгор Хомич (1898, смт Велика Писарівка – 21,03.1968, м. Київ) – український кобзар. Народився в сім’ї наймита. З дитинства захворів на віспу й осліп. З восьми років навчався у Харківській школі для сліпих. Опанував кобзарське мистецтво у талановитого земляка-митця С.Пасюги. У 1913 вирушив у подорож по Україні. Є автором багатьох пісень на слова Т.Шевченка. У 1939 виступав на Республіканській нараді кобзарів та лірників, у 1955 – на Всесоюзній нараді з вивчення епосу східних слов’ян, у 1958 – на четвертому Міжнародному з’їзді славістів у Москві. У 1959 за успіхи, досягнуті в розвитку народного мистецтва, Президія Верховної Ради УРСР нагородила Є.Мовчана Почесною грамотою. У репертуарі кобзаря думи («Невільницький плач», «Про трьох братів самарських», «Ой не пугай, пугаченьку», інші), історичні, побутові й жартівливі пісні. Похований на Берковецькому цвинтарі у Києві.

Пам’ятник встановлений до 80-річчя з дня народження митця. Залізобетонну постать кобзаря встановлено на невисокому прямокутному постаменті з такого ж матеріалу, на чоловому боці якого – анотаційний напис: «Мовчан Єгор Хомич 1898 – 68. Український радянський кобзар». Митець зображений сидячи на неправильної форми об’ємі, що нагадує невеликий пагорб. Поза вільна – кобзар трохи схилився вперед і вбік (праворуч), спираючись ліктем лівої руки (якою водночас підтримує голову) на інструмент, ноги схрещені, права попереду. Усі ці деталі композиції, а також невимушена поза виразно свідчать про поетичне сприйняття довкілля, внутрішній стан творчої зосередженості, що підкреслено і оточуючим середовищем (зеленими насадженнями), і функціональним призначенням сусідньої будівлі – Будинку культури. Усе це акцентує увагу на народній основі його творчості, яку він завжди ніс в маси.

[Ющенко О. В. В пам’яті моїй / О. В. Ющенко. – К., 1998. – С. 137 – 140; Правдюк А. Г. Кобзар Єгор Мовчан / А. Г. Правдюк. – К., 1996; Лавров Ф. Кобзарі / Ф. Лавров. – К., 1980; Митці України : Словник. – К., 1992. – С. 407; Охріменко П. Плакав про голод кобзар Мовчан / П. Охріменко // Сумщина. – 1993. – 23 червня; Тарасенко І. Гомер з Великої Писарівки / І. Тарасенко // Суми і сумчани. – 2000. – № 4 (27 січня). – С.8; Хвостенко Г. З роду українських Гомерів (До 100-річчя з дня народження Єгора Мовчана) / Г. Хвостенко // Новина. – 1998. – 11 червня (№ 25).]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 330.