Церква св. Миколи

С.А. Таранушенко

Розмір зображення: 1200:745 піксел

Фото С. Таранушенка 1913 р.

Церква в Будках була вже в кінці XVII ст., у 1733 р. її репарували (відновили), а в 1773 р замість старої побудували нову на кошти місцевого поміщика Миколи Кондар’єва. Церква побудована на дубових основах. Нижні два вінця зрубу стін також дубові, вище – зруб із соснових пластин товщиною 18 і шириною 30 см.вимощена церква була спочатку цегляними квадратними розміром 27-30 см і товщиною 4 см плитками. Пізніше цеглу замінили на дерев’яну підлогу. Головна вісь будови по компасу дає відхилення на 5 ’ проти руху стрілок годинника.

За типом плану (центральна ділянка – чотиригранник з відсіченими зовнішніми кутами) церква Миколая в Будках належить тій групі пам’ятників, які, починаючи з XVII ст., були улюблені і поширені на Лівобережжі і, зокрема, Слобожанщині. Найстаріша з цих пам’яток-Харківський Покровський собор, в цеглі відбив форми і конструкції дерев’яної церкви. У XVIII ст. цей тип плану залишається улюбленим і поширеним. За цим типом плану побудовані трибанні кам’яні церкви: Миколая в Харкові і Вознесенський собор в Хорошевському монастирі і однобанна Покровська церква в с.Вільшани, а також ряд дерев’яних. З дерев’яних на Слобожанщині нами зареєстровані крім церкви в Будках ще церкви: Юрія в Лебедині, Михайла в Левківці, Миколи в Синолицівці, Введенська у Введенському. Найбільше дерев’яних церков цього типу плану збереглося на Полтавщині: Троїцька в Пустовійтівці, Миколая у Вереміївці, Покрова в Малих Будках, Михайла в Коровинцях, Троїцька в Левченках, Юрія в Лозовій, Різдва Богородиці у Воронькові, Миколая в Красній Луці, Катерини , Різдва Богородиці в Шилівці, Покрови в Зінькові; на Чернігівщині: Покрова в Кролевці, Юрія у Великому гирлі, Миколая в Печенюгах, Вознесенська в Сосниці, Борисоглібська у Ново-ропську, Михайла в Жадові, Різдва Богородиці в Гремячі, Воздвиженська в Коропі; у Запоріжжі: Вознесенська в Деріївці, Миколи в Бабайковому, Юрія в Петриківці, Введенська в Бериславі.

Перераховані нами церкви в основному триверхие, тільки в Будках, Лозовій, Великому гирлі і Деріївці – одноповерхові; одні з них відразу будувалися одноповерховими, інші стали такими в результаті більш пізніх репарацій.

Зовні церква в Будках має зараз один верх – над центральною ділянкою, а вівтар і притвор покриті опуклими дахами «прибанками» – за сучасною термінологією, під якою заховані замасковані зовні заломи. Очевидно, церква була побудована на три верхи. У вівтарі в інтер’єрі ясно видно над зламом початок зрубу восьмерика. Треба думати, що з часом вісімки вівтаря і притвору потрусили і їх під час однієї з репарацій не відновили, а зовсім знесли, перекривши залом плоским плафоном, а зовні покрили опуклою дахом. Залізом покрили будову також пізніше; спочатку вона, як і всі інші церкви на Слобожанщині, була під гонтом. Репарацій у церкві, ймовірно, було чимало. Очевидно, також церква довго залишалася без поточного профілактичного та запобіжного ремонту. Про це свідчать серйозні пошкодження, які спостерігалися в притворі, де низ західної стіни покривався, а верхня частина зрубу східної стіни потрухла. Тут, на стикуванні притвору і центру будівлі, довгий час затікала волога, що і призвело до руйнування зрубу. Мабуть, поміщик, який дав кошти на будівництво церкви або його нащадки, запустили будівлю. А після» реформи «1861 р поміщик, мабуть, зовсім відмовився від участі в ремонтах, а пограбоване» реформою « селянство саме не могло знайти на своєчасні ремонти відповідні кошти. Там, де ПАРАФІЯ уважно стежила за станом будівлі і вчасно ремонтувала, церкви, звичайно, довше зберігалися в хорошому стані.

За свідченням ктитора, на початку XX ст. Центральний верх настільки ослаб, що його довелося взяти в залізні шини і обшити зсередини перший залом. Запис на стіні вівтаря свідчить, що в 1878 р Церква підвішували. Тоді ж була побудована дзвіниця. Південний і північний рукави прибудовані також пізніше. Притому в Південній, Північній і Західній стінах зрубу витягнуті широкі просвіти і зашита знизу частина південних і північних вікон центрального зрубу, що закрила дах рукавів.

Невисокі стіни зрубу вівтаря і притвору в інтер’єрі м’яко закруглюють простір, перекрите гранованим, теж невисоким на око, заломом. Оформлення простору центральної ділянки в інтер’єрі носить інший характер. Закруглене гранями зрубу стін простір легко підноситься на значну висоту, що мало не вдвічі перевищує висоту зрубу стін вівтаря і притвору. Енергійно зведеним першим заломом простір зрубу стін центральної ділянки переходить в стрункий на вигляд, залитий світлом перший восьмерик. Ще більш енергійно зменшує простір верху другий залом, над яким височить вже зовсім невеликий в плані другий вісімочок – ліхтар, завершений останнім, третім заломом, перекритим плоским плафоном.

Центральна ділянка в інтер’єрі справляє враження просторого, щедро освітленого приміщення, у якого висота (ілюзійна) значно перевершує розміри плану цілої будівлі, хоча в дійсності висота церкви менше довжини її плану.

Плани зрубів обох восьмериків акцентують подовженість простору цілої центральної ділянки в напрямку схід-захід.

Багато нарядності будовою надають ригелі. У притворі і вівтарі соковито різьблені ригелі стягують тільки чотири кути верхніх вінців зрубу стін. На метр нижче цього вінця між стінами, орієнтованими по сторонах світу, закладено додатково ще чотири ригеля, дещо відмінні від верхніх мотивів різьблення. Другий пояс ригелів в’яже верх зрубу першого восьмерика. Тут ригелі розташовані теж не суцільним віночком: немає ригелів перед східною і Західною гранями. Верх другого восьмеричка-ліхтаря пов’язує сволочок, покладений в напрямку південь-північ, який тримає ланцюг від панікадила.

Зовні, особливо з півдня і півночі, маси будови скомпоновані так, що церква виглядає «присадкуватою», «копичкою». Навіть зруб стін центральної ділянки, незважаючи на грандіозність і досить значний нахил граней всередину, сприймається нижче довжини плану ділянки. Це враження підсилюють також форми восьмерика, ліхтаря і дахів над зламами; у всіх у них подовжені розміри значно перевершують їх висоту. У першому вісімці горизонтальні виміри мало не втричі перевершують висоту.

Аналіз мірних креслень показав, що в натурі план (особливо) і збірка зрубів проводилися недостатньо уважно, і деякі компоненти на кресленнях виглядають деформованими (в натурі ці деформації непомітні). При аналізі окремі розміри доводилося визначати з наближенням.

Початковий розмір в побудові плану-довжина центру; ширина центру – апофема рівностороннього трикутника зі стороною рівною довжині ділянки. Західна і Східна грані центру рівні ½ діагоналі чотирикутника, в який вписується план центральної ділянки, вони на товщину двох брусів довше Південної і Північної граней.

Вівтар і притвор в плані-чотирикутники з відсіченими зовнішніми кутами, обидві ділянки майже одного розміру (план притвору в західній частині ширше, а в східній вже). Довжина притвору плюс половина довжини центру рівні діагоналі південної половини чотирикутника, в який вписується план центру. Ця ж подвоєна діагональ дає довжину плану будівлі. Довжина вівтаря дорівнює довжині притвору, а ширина притвору дорівнює ширині вівтаря. Отже, ширина і довжина притвору – одного розміру, так само довжина і ширина вівтаря також одного розміру. Південна грань вівтаря наближається до ½ ширини плану центру, а східна грань дорівнює ½ діагоналі чотирикутника, який вписується в шестигранник вівтаря. Аналогічно визначаються межі притвору.

Розміри зрубів стін, зламів і вісімок визначаються розмірами плану. Висота зрубу стін вівтаря дорівнює ширині плану ділянки, а висота зрубу стін і зламу разом рівні діагоналі чотирикутника, в який вписується план вівтаря. Залом вівтаря (поминаючи округленість граней) в розрізі має форму трапеції. При заготівлі зрубу цього зламу майстер використовував шаблон-трапецію, у якій підстава – довжина зрубу стін ділянки (вгорі), верхня грань дорівнює 1/3 підстави і висота рівної ½ довжини південної межі плану ділянки. Гранях майстер надав опуклу форму.

Зруби стін вівтаря і притвору мають однакову висоту. Аналогічно складені у них і злами. Висота зрубу стін центральної ділянки дорівнює довжині плану ділянки. Складаючи зруб стінок, на половині висоти його майстер заклав пару вікон в Південній і Північній гранях. Висота цих вікон-діагональ квадрата зі стороною, що дорівнює ширині вікна. На висоті, рівній довжині Південної грані плану центру, закладені лутки круглого вікна; центр цього круглого вікна знаходиться на висоті рівній 1/3 повної довжини будови, а також визначається вершиною трикутника з основою – довжина плану ділянки і боками рівними ширині плану ділянки.

Заготовляючи зруб першого зламу центрального верху, майстер використовував 2 шаблони-трапеції. Складаючи південну і Північну грані, використаний шаблон, у якого підстава – ширина зрубу стін ділянки (вгорі), верхня грань дорівнює ширині плану вівтаря, або дорівнює діагоналі південної половини плану притвору, і висота дорівнює ¼ ширини зрубу стін ділянки (вгорі); разом з висотою зрубу стін перший залом дорівнює подвоєною повній довжині плану притвору. Шаблон, яким користувався майстер, складаючи західну і східну грані першого зламу, мав основу, довжину зрубу стін ділянки (вгорі), верхню грань рівну повній довжині плану притвору, а висоту таку ж, як і попередній шаблон.

Повна довжина восьмерика дорівнює довжині Південної грані плану ділянки, ширина дорівнює ширині плану вівтаря, висота восьмерика і першого зламу разом рівні довжині Південної грані плану вівтаря.

Заготовлюючи зруб другого залому, майстер використовував 2 шаблони-трапеції. Складаючи західну і східну грані, використаний шаблон, у якого підстава – довжина першого восьмерика (вгорі), верхня грань (Повна довжина) дорівнює ½ повної довжини восьмерика (вгорі), а висота дорівнює висоті першого зламу ділянки. Аналогічно складений був і шаблон для виготовлення Південної і Північної граней. Висота другого зламу, восьмерика, першого зламу і зрубу стін разом дорівнює сумі повної довжини плану центру і вівтаря.

У ліхтаря Повна довжина підстави дорівнює ½ довжини восьмерика (внизу), повна ширина дорівнює ½ ширини восьмерика (вгорі) і висота дорівнює висоті другого зламу. У третього зламу довжина верхньої грані (плафона) дорівнює ½ довжини ліхтаря (вгорі), ширина дорівнює довжині Східної грані другого восьмерика, а висота разом з ліхтарем дорівнює висоті першого восьмерика.

Внутрішня Висота центрального верху дорівнює ширині зрубу стін ділянки (вгорі), внутрішня Висота центральної ділянки менше довжини плану будови і дорівнює довжині плюс ширина плану ділянки, або дорівнює апофеме рівностороннього трикутника зі стороною рівній довжині плану будови.

Вікна у вісімці закладені над верхнім вінцем зрубу стінок на висоті рівній ¼ довжини зрубу стінок ділянки (вгорі). На такій же висоті закладені вікна в ліхтарі над верхнім вінцем зрубу стін восьмерика.