2008 р. На Львівщині громаді УПЦ МП через відсутність дозволів заборонили реставрувати храм
Дата: 20.11.2008
“Православна громада УПЦ МП у с. Верчани Стрийського району не може проводити реставрацію храму, оскільки не має відповідних дозволів від обласного управління охорони культурної спадщини”, – зазначив під час зустрічі з громадою села заступник начальника управління при Львівській ОДА Роман Онишко. На зустрічі у Верчанах також були присутні представники греко-католицької громади села та Стрийської РДА, – повідомив керівник прес-служби Стрийської єпархії о. Павло Худ.
“Насправді існує потреба, щоб провести реставраційні роботи біля храму, – зазначив канцлер Стрийської єпархії о. Тарас Пошивак, який брав участь в засіданні. Проте слід, щоб громади УГКЦ та УПЦ МП спільно узгоджували такі дії і робили це у передбачений законодавством спосіб”.
На думку о. Тараса таких “реставраційних заходів” з сторони УПЦ МП було багато: викрадення лавок із церкви, винесення історичного жертовника, нищення старовинних ікон, самовільне перекопування церковного подвір’я для нібито електрифікації церкви, в якій світло і без цього працює справно і його за останні два роки повністю оплачує греко-католицька громада. Все це, за словами о. Тараса Пошивака, неповний перелік вчинків, які греко-католики останні вісімнадцять років терпіли зі сторони своїх співбратів православних Московського патріархату.
Довiдка ZAXID.NET
Дерев’яний храм архістратига Михаїла у с. Верчанах є пам’яткою архітектури місцевого значення. Збудований 1826 року храм історично належить греко-католикам. Почергові богослужіння між громадами УГКЦ та УПЦ МП розпочались 31 липня 1991 року.
В 1995 році греко-католицька громада уклала в управлінні містобудування та архітектури зобов’язання на збереження храму. Цього не зробила православна громада. В червні 2004 року за словами тодішнього душпастиря громади УГКЦ православні викрали і не повернули церковні лавки (шість штук), церковні книги і документи до 1946 року, самовільно прибивали цвяхами ікони на іконостас, що має мистецьку цінність і відноситься до церковного іконопису ІІ пол. XVIII століття.