2017 р. Звід пам’яток України
Віктор Вечерський
Палацо-парковий ансамбль садиби Миклашевських, 1830 (архіт). При вході до парку. Мурована трипрогонова споруда брами є архітектурним акцентом у забудові села.
Парк, площею 25 га, був заснований у 1829 – 30 рр. Ця брама, за якою пізніше закріпилася назва «Золоті ворота», була зведена, орієнтовно, у 1857.
Парк і Золоті ворота були частиною Волокитинського маєтку відомої української шляхетської родини Миклашевських. Його розбудова пов’язана з іменем Андрія Миклашевського (1801 – 95) – власника знаменитої Волокитинської порцелянової фабрики. Центром садибного ансамблю була мурована, хрещата в плані, однобанна, з триярусною дзвіницею на західному фасаді Покровська церква, збудована 1857 у перехідній стилістиці від пізнього класицизму до романтизму (не збереглася). Золоті ворота вирішені в аналогічних архітектурних формах, що дозволяє датувати їх 1857.
Споруда вирішена в неоготичній стилістиці. Представляє собою стіну, муровану з цегли й каменю, прорізану трьома стрілчастими арками і фланковану по боках шестигранними баштами. Симетрична структура розчленована на три прясла гранчастими пілонами, завершеними пінаклями із зубцями. Середнє прясло найвище і має найбільшу арку, що слугує для проїзду; бічні прясла понижені. Прясла стіни та башти завершують аркатурний фриз, що нагадує середньовічні замкові машикулі, та декоративні зубці. Стрілчасті арки 936мають профільовані облямування з рельєфно виділеними замковими каменями. В арках влаштовані полотна брами і хвіртки художнього чавунного литва.
Споруда самобутня й унікальна, відображає період захоплення романтизмом в архітектурі. Золоті ворота є єдиною спорудою Волокитинського палацово-паркового ансамблю, яка уціліла дотепер.
[Вечерський В. В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України / B. В. Вечерський. – К., 2002. – С. 271-272; Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины / А. И. Дейнека. – Х., 1989. – С. 179; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4-х т. – К., 1986. – Т. 4. – С. 25.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 936 – 937.