Храм св. Прокла

О.В. Лисенко, І.Б. Тесленко

Храм св. Прокла з некрополем біля західної підошви гори Кастель, розвинене та пізнє середньовіччя. Розташований у 1,2 км до північного заходу від сел. Лазурне і в 0,5 км до північного сходу від сел. Виноградний, на західному відрозі г. Кастель, на висоті близько 330 м над рівнем моря, приблизно в 1,5 км від берега моря (мал. 1).

Храм уперше згаданий П.І. Кеппеном [Кеппен, 1837, c. 158, 160].

Локалізований В.Л. Мицом [1991, с. 148]. У 2004 р. обстежений розвідувальним загоном Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ [Тесленко, Лисенко, 2005, c. 292; 2007, c. 39-40, мал. 96-100]. Розкопки не проводились.

Комплекс займає вершину хребтоподібного узвишшя, витягненого за лінією З–С. Площа об’єкта в цілому – не менше 0,25 га.

Храм однонефний із прямокутним планом. Орієнтований за лінією півн. сх. – півд. зах. (азимут – близько 75°). Довжина – близько 9 м, ширина – не менше 6 м. На сучасній денній поверхні видно окремі камені мурування стін, що піднімаються не більше ніж на 0,2 м. Вхід до будівлі, видимо, розташовувався в південно-західній стіні біля південно-західного кута споруди. Стіни, ймовірно, були оштукатурені та прикрашені фресковим розписом.

Складний з місцевого каменю на тиньку. Руїни споруди сховані під культурними нашаруваннями, що сформувалися, видимо, у процесі її руйнування. Загальний розмір ділянки цих відкладень – 36х7 м, потужність – не менше 0,4 м.

Некрополь розташовувався до південного заходу і, можливо, до південного сходу від храму, в безпосередній близькості від його стін. Могили перекрито плитами. Виявлено кілька надгробників XIX – поч. XX ст.

Серед знахідок фрагмент штукатурки із залишками розпису червоною фарбою, уламки червоноглиняної черепиці (в тому числі з літерними позначками) і червоноглиняних піфосів VIII (?) – X ст., коричневоглиняного та червоноглиняного кухонного і харчового посуду XIV–XV ст., червоноглиняних поливних посудин з орнаментом сграфіто XIV–XV ст., уламок стінки червоноглиняної водопровідної труби, кільцеподібне свинцеве грузило, залізна підкова, «східна» монета з білого металу (не визначена). За підйомним матеріалом комплекс попередньо можна датувати VIII (?)-X – XIV-XV ст.

Некрополь використовувався в XIX – поч. XX ст.

Матеріали досліджень зберігаються в Кримської філії Інституту археології НАНУ і Алуштинській філії Кримського республіканського краєзнавчого музею.

Література:

Кёппен П.И. О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических // Крымский сборник. – СПб. – 1837. – 409 с.

Мыц В.Л. Укрепления Таврики X–XV вв. – К.: Наукова думка, 1991. – 163 с.

Тесленко И.Б., Лысенко А.В. Археологические разведки на территории Маломаякского сельсовета (АРК) // Археологічні дослідження в Україні 2003– 2004 рр. – К., Запоріжжя, 2005. – С. 290–294.

Тесленко И.Б., Лысенко А.В. Отчет о разведках на территории Ялтинского и Алуштинского горсоветов в 2004 г. – Симферополь, 2007. – Архив Крымского филиала Института археологии НАНУ – 134 с. – 138 илл.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 607 – 608.