2017 р. Звід пам’яток України
Наталія Сліпченко
Розмір зображення: 800:529 піксел
Церква св. архангела Михаїла, 17 ст. (архіт.). У зеленому масиві на високому пагорбі, з відступом від житлової забудови, серед мальовничої природи навколишніх гір.
Збудована майстрами, які кількома роками пізніше збудували церкву в с. Сухий. У пер. пол. 18 ст. західний намет над бабинцем замінили на трохи вищу дзвіницю-вежу стовпової конструкції, яка первісно була покрита лемехом. Стара огорожа з плоту до нашого часу не збереглась. За сторіччя свого існування церква не зазнала особливих перебудов. Це яскраво виражений тип одного з різновидів бойківського будівництва триверхих церков, покритих чотирисхилими наметами з невеликою кількістю заломів. Такого типу невеличкі церкви найбільш розповсюджені у селах біля Ужоцького перевалу.
Церква зведена зі смерекових брусів, врубками у простий замок. Дубові підвалини лежать на підмурівку. Стіни мають значний нахил в середину, що притаманно церквам 17 ст. Тризрубна в плані, орієнтована по осі захід-схід, з більшим мілким квадратом центрального зрубу нави, меншим квадратним зрубом вівтаря. М’яка форма квадратів досягнута тим, що вінці північної та південної стін вівтаря, покладені на ширину однієї зрубини ззовні розбивочного квадрата, а в наві – навпаки. Бабинець має прямокутну форму. Нижня частина зрубу відкрита, захищена піддашшям, що опирається на випусти вінців зрубів і обходить церкву навколо.
Стіни зрубів надопасання кожуховані гонтом, викладеними «ялинкою», що додає ще більшої мальовничості храму. Вівтарний та центральний зруби перекриті окремими наметами, з’єднаними у нижній частині «кошами». Намети триярусні, на завершенні мають маленькі ліхтарі з круглими наметами. Вежа над бабинцем має аркаду голосників на стовпах з повітрулями, накрита чотирисхилим наметом, завершеним глухим ліхтарем з круглим наметом. Під хрестами збереглись старі гончарні підхрестові яблука. Всі вікна церкви мають гонтяні дашки.186 В середині намети нави й вівтаря відкриті до ліхтаря, натягнуті бантинами. На плескатому перекритті бабинця влаштована емпора, вихід на яку проходить через сходи на хори при західній стіні нави.
В центрі зберігся чотириярусний різьблений іконостас. На іконі «Тайна вечеря» зберігся напис «1700», а в третьому ряду напису вписано прізвище художника: «Николай маляр Святоспаський». Вірогідно, художник був запрошений зі Святоспаського монастиря, що біля Лаврова (по інший бік Ужоцького перевалу). На жаль, іконостас грубо перемальований. Над ним зберігся декоративний стінопис із зображенням янголів, що трублять у довгі сурми. В центрі – на хмарі, стоїть Боготець, якого підтримують маленькі херувими. Можливо, що цей стінопис відноситься вже до сер. 18 ст. Зберігся погано. У церкві є й ікона св. Миколая (17 ст.), яка також грубо перемальована.
Церква св. Михаїла є цінною пам’яткою дерев’яної архітектури Закарпаття 17 ст., що збереглася до наших днів.
Джерела і література
Памятники архитектуры и градостроительства Украинской ССР. – Киев: «Будівельник». – 1985. – С. 173; Могитич І.Р. Громадські споруди. – Народна архітектура Українськиї Карпат ХУ-ХХ ст. – Київ: «Наукова думка». – 1987. – С. 231.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 185 – 185.