Поселення
Світлана Юренко
Поселення багатошарове (археол.). В урочищі Упуд за 0,15 – 0,2 км на північний захід від села поблизу його південної околиці на правому березі р. Сейм на невисокому пагорбі алювіального походження.
Його розміри – 19 х 130 м. Витягнуте по осі ППЗ – ППС. Північно-східна частина майданчика, що виходить на берег річки заболочена. У її центральній частині є підвищення серпоподібної форми, між якими знаходиться улоговина (60 х 20 м), напевно, природного походження. Територія майданчика поселення розорюється, при цьому грунт омивається під час розливів, в наслідок чого на поверхні утворюються шари передматерикового суглинку. Потужність культурного шару – 0,3 – 0,4 м. На поселенні зібрана кераміка неоліту, епохи бронзи, пізньозарубинецька, в якій присутні окремі уламки ліпного та гончарного посуду волинцевського типу, а також фрагменти розписного посуду 17 – 18 ст. Матеріали розвідки 1982 передані в Путивльський краєзнавчий музей.
[Сухобоков О. В. Отчет о работе Левобережный славяно-русской экспедиции в 1982 – 1983 гг. / О. В. Сухобоков // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1982-1983 / 38. – № 20903 – 20905. – С. 68.]
Поселення багатошарове (археол.). Невисоке підвищення в урочищі Трифон. За 2,0 км на південь від села. Загальна площа поселення складає 10 х 70 м. Потужність культурного шару – 0,3 – 0,4 м.
Тут в 1949 на ріллі був знайдений скарб прикрас, який зберігався в горщику волинцевського типу, що змусило провести невеликі розкопки, загальна площа яких становила 350 кв. м. Під час розкопок були знайдені матеріали ямково-гребінцевого неоліту, сосницько-комаровскої культури, скіфської культури лісостепу, пізньозарубинецького часу. На думку Д.Березовця, який проводив розкопки, ні предмети скарбу, ані горщик, у якому він зберігався, не можуть бути пов’язані з культурними відкладаннями на поселенні. У 1982 місцевість була обстежена співробітниками Лівобережної слов’яно-руської експедиції ІА АН УРСР, в наслідок чого, крім згаданих вище матеріалів, були знайдені фрагменти посуду волинцевської культури, а також кераміки 17 – 18 ст.
Предмети зі скарбу зберігаються в Музеї історичних коштовностей України, та частково в Археологічному музеї НАН України в Києві. Матеріали обстеження 1982 знаходяться в Путивльському краєзнавчому музеї.
[Березовець Д. Т. Харівський скарб / Д. Т. Березовець // Археологія. – 1952. – № VI. – С. 109 – 119; Березовець Д. Т. Дослідження на території Путивльського району Сумської області / Д. Т. Березовець // АП. – 1952. – Вип. 3. – С. 242 – 250; Сухобоков О. В. Отчет о работе Левобережной славяно-русской экспедиции в 1982 – 1983 гг. / О. В. Сухобоков // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1982 – 1983/38. – № 20903 – 20905. – С. 68.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1011.