2008 р. Центр Харкова гине під бульдозерами

Тетяна Каткова

Дата: 25.07.2008

Загроза комерційної забудови історичного центру нависла не тільки над столицею, але і над Харковом. Якщо порівняти Харків із іншими великими містами України, то можна стверджувати, що історичний ареал його менше ніж у Києві, Одесі чи Львові. А тому потребує пильної уваги з боку держави, заходів по збереженню, реставрації, оновленню із збереженням автентичності історичних кварталів та окремих будівель.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та постанови Кабінету Міністрів України №318 від 13.02.2002 р. «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» Харківська міська рада на 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання 22.11.2006 р. приймає рішення «Про визначення статусу історико-культурного ареалу міста Харкова».

Згідно із Рішенням територія історико-культурного ареалу Харкова включає в себе його центральну історичну частину з наступними межами: вулиця Конєва – майдан Міліціонера – вулиця Полтавський Шлях – Привокзальний майдан – вулиця Червоноармійська – вулиця Карла Маркса – вулиця Маліновського – вулиця Чоботарська – Піскуновський провулок – ріка Лопань (до Нового мосту) – Річковий провулок – вулиця Клочківська – вулиця Ромена Ролана – вулиця Культури – вулиця Трінклера – в’їзд Трінклера – вулиця Весніна – вулиця Артема – центральна алея Молодіжного парку – вулиця Пушкінська – вулиця Чайковського – вулиця Фрунзе – алея на території ХНТУ «ХПІ» – вулиця Шевченка – Бутівський в’їзд – вулиця Франківська – вулиця Примерівська – Московський проспект – провулок Руставелі – вулиця Руставелі – майдан Руднєва – вулиця Нетіченська – Нетіченський провулок – Червоношкільна набережна – Нетіченська набережна – вулиця Конєва.

Не зважаючи на те, що межі історичного ареалу визначені, на початку вулиці Пушкінської розгорнуте будівництво комплексу сучасних бізнес-центрів. На сьогодні вже знято бульдозерами 10 метрів культурного шару без обстеження археологами. Управління культури на це ніяк не реагує, навіть не коментує, не кажучи вже про притягнення до відповідальності забудовників історичного ареалу міста Харкова.

Отже, на ділянці по вул. Пушкінській та вул. Короленка існує загроза не тільки побудови комплексу сучасних будівель, але і руйнування унікальних харківських підземних галерей під історичним центром міста.

Загальна довжина підземних тунелів Харкова близько 6 км, але не завалених будівельним сміттям та не зацементованих залишилося не більше півкілометра. У відносно доброму стані тунелі під вулицею Римарською, Квітки – Основ’яненка, Короленка, Університетською, Пушкінською і початком Сумської, під майданом Конституції. Комплексних досліджень археологів та спелеологів не проводилось, тому питання про час та мету створення підземних галерей залишається відкритим.

Громадська організація «Діти підземелля» на чолі із її керівником Андрієм Ковальовим вже декілька років безуспішно намагається привернути увагу харківської влади до підземних галерей міста, провести ґрунтовне дослідження та створити музей підземних ходів. Міська влада музей підземних галерей не обіцяє, але обмірковує ідею освоєння підземних приміщень під торгівельні та розважальні заклади.

Прикладом іншого зухвалого ігнорування Закону України «Про охорону культурної спадщини» є зведення жахливої дзеркальної споруди – сучасного бізнес-центру навпроти ст. м. Університет по вул. Сумській, який ні за яким архітектурним стилем не вписується до будинків, розташованих поруч. Власником нової будівлі є концерн АВЕК, який до речі зводить таку ж дзеркальну коробку на початку вул. Сумської, що вже спотворює головну вулицю міста Харкова.

Не звертаючи уваги на прийняте Рішення «Про визначення статусу історико-культурного ареалу міста Харкова» Харківська міська рада приймає нове Рішення №13/07 від 21.02.2007 р. про надання ТОВ «ХАРСТ» земельної ділянки для будівництва торгівельно – офісного центру з об’єктами громадського харчування по вул.. Квітки – Основ’яненка. Слід зазначити, що квартал між двома найстарішими вулицями – Університетською та Квітки – Основ’яненка – утворився як унікальний історико-архітектурний ансамбль. Так будинки по вул. Університетській, 13, 23, 25, 27, пров. Університетському, 1, Квітки – Основ’яненка, 10, 12 – внесені до Державного реєстру національного культурного надбання України.

Компанія-забудовник «Макрокап Девелопмент Україна» планує зведення 11-поверхового бізнес-центру із великою підземною парковкою, яка розвантажить центр міста. До речі, коли почалось розчищення території компанія дозволила обстежити земельну ділянку Слобідській археологічній службі, яка при дослідженні виявила предмети двох епох: XVII-XVIII ст., а під ним шар XIII – XIV ст.. Ці знахідки для Харкова є сенсаційними, адже офіційний вік міста 354 роки. Керівник компанії «Макрокап Девелопмент Україна» Дмитро Кутовий обіцяє виділити приміщення у новій будівлі для експозиції дублікатів археологічних знахідок.

Але не побажали миритися із зведенням багатоповерхівки на Квітки – Основ’яненка представники Українського культурного центру «ЮНІСТЬ». Група активістів на чолі із підприємцем Олександром Гавриловим зібрала громадський Комітет порятунку Харківської фортеці, який намагається скасувати рішення Харківської міської ради від 21.02.2007 р. «Про надання в оренду ТОВ «ХАРСТ» земельної ділянки загальною площею 0,1454 га для будівництва та подальшої експлуатації торгівельно-офісного центру з об’єктами громадського харчування по вул. Квітки-Основ’яненка».

Та збір підписів серед мешканців міста на підтримку проведення громадських слухань з цього питання виявив, що харків’яни поділилися – одні активно виступають проти комерційної забудови історичного центру, інші – проти, але не бажають приймати активної участі через симпатії до компанії «Макрокап Девелопмент Україна», яка організовує та проводить у Харкові міжнародний джазовий фестиваль «ZA JAZZ FEST».

Чим закінчиться містобудівельна війна покаже час. Але в Харкові виник цікавий феномен. Є мешканці міста, які створюють культурні заклади, галереї, проводять фестивалі, але при цьому у погоні за сучасним руйнують його історичний вигляд будуванням комерційних споруд. Як будуть ставитись наші нащадки до таких політиків та підприємців як Фельдман, Добкін, Кутовий: як до творців сучасної історії та культури міста чи як до вандалів, які назавжди втратили його історичну спадщину?

Джерело: “Музейний простір України”