Церква Собору богородиці

Розмір зображення: 774:800 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 217.

Церква Собору богородиці 1879 р. (дерев.) [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 78].

Церква 1889 р. (дерев.) [Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. – К.: Наукова думка, 1987 г., с. 343].

Церква 1877 р. (дерев.) [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 231].

Дерев’яна церква Собору богородиці 1877 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 123].

с. Хащів.

Турківський.

Церква Собору Пр. Богородиці. 1877.

Вперше згадується в документах 1553 р., в зв’язку з отриманням дозволу на її будову від польського короля Сіґізмунда Августа. Наступна збудована коштом громади в середині XVIII ст. церква Втечі до Єгипту Пр. Богородиці, згоріла у 1875 р. На її місці у 1877 – 1879 pp. виставили нову тризрубну дерев’яну триверху (верхи наметові з двома заломами) церкву бойківського типу.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1622.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 2159.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Схиматісм всего клира руско-католического єпархіи Перемиской на год от рожд. Хр. 1885. – Перемишль, 1885.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Юрченко П. Майстер Лука Снігур з Погара. // Образотворче мистецтво. – Київ, 1993. № 3-4. с. 58 – 62.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 218.

Довідка на сайті decerkva.org.ua