Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

С. Таранушенко

Церква Різдва Богородиці, збудована в 1772 р.

Пам’ятка триверха. План її складається з трьох дільниць: чотирикутного бабинця, видовженого з півдня на північ восьмикутника (чотирикутника зі зрізаними кутами) – центральної дільниці і шестигранного (чотирикутника зі зрізаними зовнішніми кутами) вівтаря. При цьому всі три дільниці видовжені по осі південь – північ. Збудована в 1772 р. В 1884 р. її ремонтували [Юрченко П. Дерев’яне зодчество України. Київ, Вид-во АН УРСР, 1949]. Безперечно, були й інші ремонти. До центральної дільниці з півдня і півночі добудовано притвори; дахи їх закрили вікна в південній та північній гранях зрубу стін, і їх довелося зашити. Можливо, пізніше дахи над верхніми заломами набули баня-стої форми, тоді як форма перекриттів над першими заломами з плоскими гранями нагадує про первісний дерев’яний дах. Пізніше прибудовані глухі ліхтарі і главки.

Головне завдання, яке ставив перед собою майстер Різдвобогородиць-кої церкви в Хмельові – збудувати церкву, яка б вражала могутністю форм, висотою, устремлінням мас верхів угору.

Зовні гранчасті зруби стін – високі, стрункі, а разом з тим вони вагомі. Верхи пам’ятки також високі, але маси їх легші, стрункіші за зруби стін; вони легко виносять об’єми верхів дільниць. Заломи верхів – високі, стрімкі. Дахи на перших заломах (їх грані) – плоскі, прямолінійні в контурах. Об’єми восьмериків, особливо вівтаря і бабинця- стрункі; опуклі перекриття високих верхніх заломів напруженим рухом різко зменшують об’єми верхів і переводять їх в глухі ліхтарі.

Особливо яскраво намагання майстра надати масам будівлі напруженого поривання вверх виявляється в інтер’єрі церкви.

Суцільність внутрішнього вигляду бабинця порушують хори (на креслениках вони не показані) з приділом на них, що пересікають навпіл по вертикалі об’єм бабинця і тим позбавляють можливості сприйняти в натурі об’єм бабинця в цілому. Сходи на хори – в клітці – в кутку бабинця. Зруб бабинця від центральної дільниці відділяють доволі широкі заплечики. У південній і північній гранях зрубу стін бабинця по двоє вікон, розташованих в два яруси; притому лежать вони не на рівні вікон центральної дільниці і вівтаря. Ригелів у бабинці немає. А перехід чотирикутного зрубу стін в залом проведено так: над кутами зрубу стін вгорі між сусідніми гранями врубано брус, над ним закладено другий, що і починає коротку кутову грань залому.

Над цими двома брусами йдуть бруси похилої частини кутової грані залому. Перший залом бабинця – стрімкий і високий. Грані його, заломлені в межах 70-65°, переходять у високий стрункий восьмерик, прорізаний чотирма вікнами. Завершує бабинець верхній залом. Його грані засклеплено в межах тих же кутів, що і грані першого залому; але через недостатнє освітлення (лише рефлексами знизу) верхній залом бабинця виглядає трохи банястим і не таким стрімким, як перший. З центром бабинець з’єднує високий (близько 8 м висотою) просвіт. Форма його контура вгорі в кутах нагадує обломи карниза в розрізі і складається з поличок, гуська і чвертьвалка.

Центральна дільниця в плані – восьмигранник, витягнутий по осі південь-північ (відношення ширини до довжини становить 4:3). Зруб стін її сприймається як приміщення просторе і стримано-енергійно розгорнуте догори. Висота зрубу стін на 1/4 висоти переважає його довжину і майже дорівнює ширині плану. Помірно стрункий зруб стін центра вищий, ніж зруб стін бабинця. Висоту його дещо притушують шестеро вікон, розміщених по одному в кожній зовнішній грані в одній горизонталі. Вони ніби перетинають світлим ореолом навпіл зруб стін. Маленькі зірчасті вікна в південній і північній гранях пом’якшують суворість форми зрубу стін. В центральному зрубі стін майстер вводить різьблені, ригелі при коротких гранях і розміщує їх в два яруси: над вікнами і трохи нижче верхнього вінця зрубу стін.

Залом центрального верху першого зрубу високий. Грані його засклеплені гранично стрімко; східна і західна грані заломлено під кутом в 70°, притому вузьуі грані, дуже мало звужуються догори, південна і північна заломлені під кутом 60°. Залом зводився з розрахунку, щоб довжина і ширина основи восьмерика дорівнювали плану вівтаря.

Легкий, яскраво освітлений восьмерик центральної дільниці – розлогий і високий (його висота дорівнює висоті восьмерика бабинця). Вузькі грані восьмерика позначені ригелями, в ширших – прорізано четверо вікон. Зруб восьмерика має нахил всередину (особливо західна і східна грані). Восьмерик легко переливається в об’єм другого залому. Верхній залом центрального верху має таку ж висоту, як і восьмерик, і грані його засклеплено під кутом 66°. Верх центральної дільниці вищий за зруб стін (дорівнює ширині плану дільниці). Внутрішня висота центральної дільниці на половину довжини плану вівтаря перевищує довжину плану будови.

Розміри плану вівтаря і його верхи мало різняться від розмірів плану і верхів бабинця. Тому вівтар допомагає скласти уявлення і про форми, які мав би бабинець без хорів. Приміщення вівтаря в інтер’єрі не здається тісним. Зруб стін високий, стрункий (висота зрубу мало не вдвоє перевищує довжину плану його). Три ширші грані зрубу стін прорізані вікнами; низ вівтаря добре освітлений. У вівтарі ригелів немає, і об’єм зрубу стін безпосередньо переходить в об’єм першого залому. Перший залом вівтаря високий і стрімкий: східна грань його засклеплена під кутом 75°. Західна грань заломлена під кутом 67°; отже, перший залом ніби намагається трохи «відсунути» верх вівтаря від центрального верху, тоді як нахил східної і західної граней першого залому у бабинці (70-65°), навпаки, ніби хотів наблизити верх бабинця до центрального верху. Стрімкий перший залом вівтаря нижчий від того ж залому бабинця. Стрункий високий восьмерик вівтаря, яскраво освітлений чотирма вікнами, має майже таку висоту, як і восьмерик бабинця (і центра), але довший і ширший за восьмерик бабинця. Високий стрункий другий залом вівтаря – такий же, як і у бабинці,- ефектно завершує об’єм вівтаря. Висота другого залому і восьмерика разом дорівнюють, як і у бабинці, довжині плану центральної дільниці. З центральною дільницею вівтар сполучає просвіт, ширший ніж у бабинці (на межі цих дільниць зруб центра заплечиків не має), але значно нижчий. Над цим просвітом прорізано голосник, нижчий і складніший за контуром від першого просвіту. Отже, форми вівтаря також легко і енергійно розгортають об’єм дільниці.

Пам’ятка збудована народним майстром, талановитим художником, прихильником мужніх, ефектних архітектурних форм.

Аналіз обмірних креслеників показав, що вихідний розмір при розбивці плану в натурі – ширина центральної дільниці; 3/4 ширини дає повну довжину тієї ж дільниці; ширина бабинця і вівтаря дорівнює 1/2 діагоналі чотирикутника, який вписується в восьмигранник центра. Довжина бабинця – апофема рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині бабинця, а довжина вівтаря становить 1/2 ширини плану центра:

Довжина вівтаря / Довжина бабинця = Довжина бабинця / Довжина центра

Довжина будівлі дорівнює потроєній ширині плану бабинця. Південна і північна грані вівтаря і бабинця лежать не на одній прямій. Це свідчить, що длан зрубів кожної дільниці в натурі розбивався послідовно, один за одним. Тому деформація в розбивці плану однієї дільниці відбивалася на формі плану інших дільниць. Непаралельно відбиті на землі східна і західна грані центральної дільниці призвели до того, що бокові грані вівтаря розмістилися не на продовженні ліній, на яких лежали грані бабинця, а на лініях, що лежать під кутом до осі плану бабинця. Отже, поздовжньої осі будови майстер не розбивав.

Висота зрубу стін бабинця дорівнює полуторній повній довжині плану дільниці. Верхня грань першого залому бабинця – довжина зрубу стін дільниці (вгорі) дорівнює 1/2 ширини плану дільниці і висота – 1/2 довжини плану бабинця. У восьмерика бабинця довжина основи становить 1/2 ширини плану дільниці, а висота восьмерика – половині діагоналі чотирикутника, що становить західну половину плану бабинця. Кількість вінців в західних гранях восьмерика і першого залому бабинця однакова. Висота другого залому і восьмерика разом дорівнює довжині плану бабинця. Висота верху бабинця на висоту одного вінця менша за висоту зрубу стін дільниці, або дорівнює діагоналі плану дільниці.

Висота зрубу стін центральної дільниці дорівнює ширині плану дільниці мінус товщина одного бруса.

Висота першого залому центрального верху дорівнює довжині південної грані плану дільниці. У восьмерика довжина дорівнює довжині плану вівтаря, ширина – довжині восьмерика і висота – висоті восьмерика верху бабинця. Зруб восьмерика центрального верху має нахил всередину (особливо східна і західна грані). Довжина восьмерика на 50 см менше вгорі ніж внизу. Висота восьмерика і першого залому разом дорівнює повній довжині зрубу стін дільниці (вгорі). Висота центрального верху дорівнює ширині плану дільниці, внутрішня висота центральної дільниці – подвоєній ширині зрубу стін дільниці (вгорі).

Висота зрубу стін вівтаря дорівнює висоті зрубу стін бабинця. Висота другого залому і восьмерика вівтаря разом дорівнює повній довжині плану дільниці. Висота верху вівтаря менша за висоту верху бабинця і дорівнює довжині плану центра. Внутрішня висота вівтаря на один вінець нижча за внутрішню висоту бабинця.

Віддалення від підлоги: до зірчастого віконця в центральному зрубі дорівнює довжині плану дільниці, до верхнього вікна у бабинці – довжині плану бабинця, до просвіту прямокутного вікна в зрубі стін центра – 1/2 висоти зрубу стін бабинця. Вікна в восьмерику центрального верху закладено над верхнім вінцем зрубу стін дільниці на висоті, що дорівнює довжині плану вівтаря, а центр цього вікна припадає на вершину рівностороннього трикутника, побудованого на повни довжині плану будови. Вікна в восьмерику вівтаря закладено над верхнім вінцем зрубу стін дільниці на висоті, що дорівнює повній довжині того ж восьмерика. Вікна в восьмерику бабинця закладено над верхнім вінцем зрубу стін дільниці на висоті, що дорівнює 1/2 повної довжини зрубу стін центральної дільниці (вгорі).

Взаємозв’язки довжини плану вівтаря, бабинця і центральної дільниці відповідають приписам «золотого поділу».

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 233 – 236]