1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

С. Таранушенко

Церква Воздвиження, збудована в 1781 р.

Церква – тризрубна, триверха. Хорошеозерська церква належить до того типу будівель, план яких складається з квадратних бабинця, центральної дільниці (зі зрізаними кутами) і вівтаря (зі зрізаними зовнішніми кутами).

Збудована з соснового бруса в 1781 р., про що свідчить різьблений напис на вхідних одвірках. Згодом до неї добудовано південний, північний і західний приділи; тоді ж в бокових гранях центральної дільниці вирізано широкі просвіти до південного й північного приділів, а також зашито знизу на висоту трьох брусів вікна над цими приділами.

У центральної дільниці не тільки верх, але й зруб стін вищий, ніж у вівтаря і бабинця. Зруби стін бабинця й вівтаря стрункі; їх висота мало не вдвоє переважає довжину їх плану. В струнких пропорціях виведено й гранчастий зруб стін центральної дільниці. Навпаки, у восьмериках, особливо центральному, поземні розміри значно переважають їх висоту. Верхи виглядали б приземкуватими і непропорційно низькими, якби нахил граней восьмериків всередину та динамічно легка, вибаглива форма дахів на заломах не придали верхам м’якої стрункості, яку підсилює певна сухуватість форм корпусу стін. Значну увагу майстер приділив вікнам, як одному з важливих ритмічних елементів композиції, їх багато, в зрубах стін вони, можливо, завеликі; розміщено їх високо, близько до карниза.

Дах вівтаря зберіг ще довгі дерев’яні видовбані відливи-водостоки. Вони свідчать, що первісне церква була вкрита деревом (гонтом). Бляшані глухі ліхтарі завеликі і, певно, відносно недавнього походження.

Західні вхідні двері ведуть в бабинець. Одвірки їх – прямокутної форми. Середина брусів оздоблена різьбленням (одна смуга – косиці, друга – дрібненькі боклажки-намистини). В центрі віршня дверей вирізьблена дата побудови.

Всередині високий зруб стін бабинця перерізає суцільний поміст, насланий на висоті 3 м від підлоги – хори (на кресленнях не показані); сходи на них розміщені в північно-західному кутку. Первісні хори були, очевидно, вузькі, тільки біля просвіту в східній грані і не створювали внизу бабинця такого, як зараз, тісного закутка, відрізаного від вікон суцільним настилом. Верх зрубу бабинця по кутках зміцнено чотирма ригелями, за допомогою яких квадратний зруб стін переходить у восьмигранну зрізану піраміду – перший залом. Пазухи в кутках зрубів під ригелями закривають дощані похилі клини. Ригелі з чільної сторони спущено у вигляді трьох поличок. Грані першого залому дають нахил в 45°. Крутий залом переводить простір зрубу бабинця у вузький стрункий восьмерик, прорізаний трьома вікнами (на схід вікна немає). Вгорі зруб восьмерика теж стягнуто чотирма брусами-ригелями. Завершує бабинець стрімкий (74-69°) другий залом, зверху пристелений плафоном.

Західна грань зрубу стін центральної дільниці в церкві Хорошого Озера нагадує грань центральної дільниці Успенської церкви в Переяславі-Хмельницькому, яку бачив в 1655 р. і описав в своїх дорожніх записках Павло Алецпський. Західна грань центра прорізана трьома, один над одним, просвітами: внизу- прохід з бабинця до центра; над ним, відділений від першого двома брусами, менший – середній; ще вище відділений від середнього теж двома брусами – третій найменший просвіт – голосник. Середній і верхній просвіти оздоблені зверху [275]і з боків витесаним по контуру візерунком; основний елемент візерунка – сігмаподібний завиток.

Зруб стін центральної дільниці вищий за зруб бабинця. Розміри плану його також значно більші. Тому центр після бабинця справляє враження урочисто просторого залу. Високий зруб стін, завдяки чистій рубці вінців, майже непомітно переходить у стрімкий перший залом, а залом так само м’яко переходить у просторий світлий (четверо вікон) восьмерик.

Завершує центральну дільницю другий залом і мілкий рудиментарний (атрофований) ліхтар. Стрімкий за обмірними креслениками другий залом в натурі виглядав лагідно заломленим, він м’яко перекриває простір дільниці. Ілюзорна висота центральної дільниці велика, але складається враження, що майстер більше дбав про те, щоб підкреслити не висоту її, а ширину, розмах простору, користуючись м’якими засобами оформлення об’єму. Цьому сприяли досконала рубка вінців, пропорції частин верху. Ригелі майстер заклав вгорі зрубів стін і восьмерика (по чотири). Вони короткі, помережані різьбленням. В інших церквах ригелі в основному виконують конструктивну і декоративну роль. В хорошеозерській церкві роль ригелів інша: вони в першу чергу – орієнтири, які допомагають чіткіше сприймати розгортання об’ємів.

[276]Вівтар подібний до бабинця, але має і відміни. Частина їх залежить від плану. Західна грань вівтаря переходить у залом без допомоги похилих клинів, як у бабинці. Пазухи за ригелями зашито плоскими трикутниками [це давній конструктивний засіб; його ми зустрічаємо в церквах в Пакулі, Ново-Ропську (Миколи), Коропі (Трійці)].

Вікно в східній грані вміщено нижче, ніж у бабинці. Просвіт до центральної дільниці розбито, як і у бабинці, на три частини, але контури їх прямолінійні. Нижня частина мав форму чотиригранника із зрізаними верхніми кутами; середня – вужча й нижча за першу, вона подібна за формою до трапеції; ще менша верхня прямокутна дільниця – голосник.

Вихідний розмір в побудові плану – довжина центральної дільниці. Центр – квадрат зі зрізаними кутами (ширина на товщину бруса більша за довжину). Південна і північна грані центра становлять 2/3 довжини дільниці, а східна і західна – 3/4 ширини дільниці. Бабинець в плані чотирикутник; довжина його на товщину двох брусів більша від ширини. Довжина бабинця і 1/2 довжини центра дорівнюють діагоналі чотирикутника, що становить південну половину прямокутника, в який вписується план центра; вівтар у плані – чотирикутник із зрізаними зовнішніми кутами; довжина вівтаря дорівнює довжині [277]бабинця, а ширина вівтаря – повній довжині бабинця. Південна і північна грані вівтаря дорівнюють 1/2 повної довжини центра, а східна грань – 1/2 східної грані центра. Аналіз плану показує, що порядок розбивки його в натурі був такий: спочатку розбивався центр, за ним – бабинець і вівтар.

Висота зрубу стін центральної дільниці дорівнює подвійній довжині плану бабинця. Заготовляючи зруб першого залому центрального верху. майстер користався шаблоном-трапецією, у якого основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань дорівнює довжині плану вівтаря і висота – 1/2 діагоналі південної половини плану вівтаря, а висота першого залому і зрубу стін разом – сумі довжини плану бабинця і центра. Довжина восьмерика і ширина його дорівнюють довжині плану вівтаря; висота восьмерика – 1/2 довжини вівтаря, а висота восьмерика і першого залому разом – повній довжині плану вівтаря. Висота другого залому – висоті восьмерика. Висота верху центральної дільниці дорівнює довжині центрального зрубу стін на рівні верхнього вінця.

Висота зрубу стін вівтаря дорівнює повній ширині плану центра.

Висота першого залому вівтаря наближається до 1/4 довжини плану центра, а висота першого залому і зрубу стін разом дорівнює подвійній довжині плану дільниці. У восьмерика довжина і ширина становлять 1/2 ширини плану бабинця, а висота восьмерика дорівнює висоті першого залому вівтаря.

Висота другого залому визначається тим, що висота верху вівтаря дорівнює довжині плану дільниці, а внутрішня висота вівтаря – сумі повної довжини плану вівтаря і центра.

Висота зрубу стін бабинця дорівнює повній ширині плану центра плюс товщина двох брусів.

Висота першого залому і зрубу стін бабинця разом дорівнює подвійній довжині плану бабинця, а також висоті зрубу стін і першого залому центральної дільниці. Верх бабинця дорівнює довжині плану дільниці. Внутрішня висота бабинця на товщину двох брусів довша за суму довжини плану бабинця і центра.

Внутрішня висота центральної дільниці в сучасному вигляді менша за довжину плану будівлі. Нез’ясованість первісного вигляду ліхтаря центрального верху не дає можливості вирішити, якою ж була первісна внутрішня висота центральної дільниці. Вікна в південній і північній гранях зрубу стін вівтаря і бабинця закладено на висоті, що дорівнює повній довжині плану вівтаря і бабинця. Віддалення від підлоги до вікон у восьмериках тих же дільниць дорівнює подвійній повній довжині плану дільниць. Вікна в зрубі стін центральної дільниці закладено на висоті, що дорівнює довжині східної грані плану дільниці, або 3/4 ширини плану дільниці. Вікна у восьмерику центрального верху закладено над верхнім вінцем зрубу стін центра на висоті, що дорівнює внутрішній висоті бабинця, а над верхнім вінцем зрубу стін центра на висоті, що наближається до 1/2 діагоналі плану бабинця. Вікна в восьмерику бабинця закладено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює висоті першого залому вівтаря. Вікно в восьмерику вівтаря закладено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті 1/2 ширини плану бабинця.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 274 – 277]