2017 р. Звід пам’яток України
Віктор Вечерський
Садиба графа Камбурлея М., 1790-і рр. (архіт.). Садибно-парковий ансамбль міститься в рівнинній місцевості в центрі села.
Садиба графа М.Камбурлея в Хотіні відома з 18 ст. У 1790-х рр. один з найвидатніших петербурзьких архітекторів доби високого класицизму, італієць Джакомо Кваренгі (1744- 1817) розробив проект архітектурного ансамблю садиби. За цим проектом садиба й була збудована в кінці 1790-х рр.
Садибні будівлі були побудовані за традиційною в той час вісьовою системою «покоєм» і оточені великим парком. Від в’їзної мурованої брами у вигляді двох пілонів з колонами коринфського ордера широка головна алея вела до парадного двору. Навпроти палацу по боках алеї були зведені два флігелі – східний і західний. Господарські споруди і оранжереї знаходилися від нього на значній відстані. У проектуванні службових будівель брав участь місцевий архітектор О.Паліцин.
Палац був мурованим, двоповерховим, симетрично-вісьової композиції, з ризалітами, що візуально фіксували наріжники, та шестиколонними портиками коринфського ордера по центру головного і паркового фасадів. Фасади в рівні першого поверху були оформлені горизонтальним рустом. Западаючі площини фасадів декорували пілястри великого коринфського ордера.
У Хотіньському маєтку бували видатні історичні особи та діячі культури: декабрист князь С .Волконський, поет Д.Давидов, засновник Харківського університету В.Каразін, поет В.Туманський, архітектор і письменник О.Паліцин, художники І.Крамськой (написав тут 1871 картину «Майська ніч»), Ф.Васильєв (акварель «Ставок»), Г.Нарбут.
За висновками дослідників архітектури російського класицизму (Г. Лукомський, Г.Грімм) «Хотень – одна их примечательнейших усадеб всей России». Г.Лукомський обстежив, зафотографував і описав садибу в 1910. На той час палац, покинутий напризволяще останнім власником графом Строгановим, уже перебував у аварійному стані. У 1918 тут сталася пожежа. Після неї палац та інші споруди садиби були знищені на поч. 1920-х рр. Відтак з усього ансамблю до наших днів збереглися тільки два флігелі й частково – парк.
Муровані флігелі, що збереглися, ідентичні за архітектурно-просторовим вирішенням і відрізняються деякими деталями в розплануванні. Західний флігель зберігся в автентичному стані, східний – відбудований у 1970-х рр. До західного флігеля з тильного боку в 1960-х рр. зроблена прибудова. За радянської доби в обидвох флігелях містилася сільська школа.
Флігелі витримані в стилістиці високого класицизму. Вони цегляні, потиньковані, квадратові в плані, двоповерхові, симетричні. Перекриття плоскі, балкові. У коридорах нижнього поверху збереглися коробові склепіння. Розпланування коридорне з двобічним розташуванням приміщень. Зліва від входу сходи, що ведуть на другий поверх. Головні фасади підкреслені чотириколонними портиками іонічного ордера, увічаними трикутними фронтонами. Колонам відповідають пілястри на фасаді. Вікна без облямувань. Дахи вальмові, по дерев’яних кроквах.
Збережені споруди й парк у Хотіні – один з небагатьох, уцілілих в Україні, витворів славетного архітектора Дж.Кваренгі, має визначну історико-архітектурну й історико-меморіальну цінність.
[Вечерський В. В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України / В. В. Вечерський. – К., 2002. – С. 353-354; Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины / А. И. Дейнека. – X., 1989. – С. 95-96; Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии / Г. К. Лукомский. – СПб., 1914. – 106 с.; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т. 4. – К., 1986. – С. 27; Пилявский В. И. Джакомо Кваренги: Архитектор. Художник / В. И. Пилявский. – Л., 1981. – 212 с.; Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть / В. І. Тимофієнко. – К., 1999. – С. 295.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1208 – 1209.