Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2007 р. ...А напій не зберігся

Мирослава Іваник

Дата: 06.08.2007

Біля села Заставне Золочівського району Львівщини знайшли унікальне непорушене родинне поховання в кам’яній скрині VI ст. до нашої ери. Це перше цілісне тілопальне поховання такого типу, знайдене на території України.

Виявили унікальну знахідку випадково. Місцеві мешканці під час польових робіт наштовхнулися на каміння. Коли почали їх вибирати, побачили якесь поховання. На щастя, місцевий фермер порадив негайно звернутися до львівських археологів. Знахідкою зацікавилися працівники Інституту українознавства НАН України та Рятівної археологічної служби.

– Ця знахідка є справді унікальною. Таких в Україні ще не виявляли. Ми дуже вдячні місцевим мешканцям, що вони до нас звернулися, – говорить Олег Осаульчук, директор Рятівної археологічної служби.

За попередніми припущеннями археологів, це було родинне поховання, оскільки в кам’яній скрині виявили п’ять урн із перепаленими кістками. Крім цього, в похованні знайшли глечик, у якому був ритуальний напій, про що свідчать залишки випарів на накривці глечика, ще один порожній ритуальний горщик, дві тарілки та три кухлики. Це були звичні ритуальні посудини в похованнях того часу.

За словами Дмитра Павліва, наукового співробітника Інституту українознавства, це поховання належить до поморської культури. Представники цієї культури здебільшого робили свої поховання на невеликому пагорбі серед заплави. Таким є й розташування цієї могили.

Основна територія розселення носіїв цієї культури – узбережжя Балтійського моря, тобто сучасна північно-східна Польща. Цю епоху зараховують до ранньозалізного періоду. Саме тоді, ймовірно, формувалася слов’янська спільнота.

– В Україні ця культура була присутня на території сучасних Волинської та Рівенської областей. Випадкові знахідки слідів цієї культури траплялися на Тернопільщині та Львівщині. Цілісні поховання носіїв здебільшого відомі на території Польщі. В Україні досі знаходили лише випадкові поодинокі урни, – говорить Олег Осаульчук.

Щоправда, внаслідок сільськогосподарських робіт цілісність поховання порушено. Та, на щастя, за словами Тараса Миляна, заступника директора РАС, інформації втрачено небагато. Основною втратою для археологів є те, що через порушення цілісності не можна з певністю стверджувати, чи були в похованні металеві речі.

– Вони характерні для Поморської культури, до прикладу, вироби з бронзи, розповів Олег Осаульчук. – У знайденому ж похованні виявили лише один уламок окисленої бронзи. Місцеві мешканці також запевняють, що жодних металевих речей у похованні не було.

Цікавою є сама конструкція поховання: внизу цілісна кам’яна плита, стінки могили обставлені кам’яними плитами. За периметром зверху поскладано дрібніші каміння, які утворюють вузький отвір. Цей отвір перекривали ще однією цілісною плитою. Ймовірно, це була своєрідна гробниця. Коли відбувалося дозахоронення, піднімали верхню плиту і доставляли урну з попелом. Урни з опуклими боками та високим горлом збереглися до нашого часу в ідеальному стані. Та, на жаль, їх також частково пошкодили місцеві мешканці.

Найближчим часом археологи планують докладно дослідити цю знахідку. Після цього її експонуватимуть у музеї археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ.

Джерело: “Львівська газета”