Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація]

[1990 р.] Паспортна інформація]

Городище міста Звенигорода

Пам’ятка археології

XI-XIII ст.

Розміщення:

Львівська обл., Пустомитівський район, с. Звенигород.

Загальний опис:

Городище давньоруського міста Звенигорода розташоване на невисокому підвищенні, серед болотистої долини, де зливаються в р. Білку три потоки. Воно має неправильно округлу форму, його площа сягає до 14 га. Із заходу до городища прилягає неправильно прямокутної форми західний посад (площа 8 га).

З давніх укріплень частково збереглися вал і рів з півдня і заходу. Дитинець площею 3 га, розташований в південно-західній частині городища, а посад – на захід, північ і схід від нього. Навколо були передмістя. В центральній частині городища виявлено залишки рову і валу, орієнтованих приблизно по лінії південь-північ і на поверхні ґрунту зараз непомітних. Вони від сходу оточували площу приблизно в 2 га. Залишки двох валів знайдено в північно-західній частині городища.

Товщина культурного шару в центральній частині городища 0,3-1,2 м, інколи до 2,3 м від сучасної поверхні. Під час археологічних розкопок виявлено залишки монументальних споруд XII ст: церкви та сполученого з нею князівського палацу. Від першої збереглися рови для фундаментів і частково фундаменти. Розміри цієї споруди 12,5×10,6 м. З півдня до неї прилягала прямокутна прибудова (7,5×6,4 м), можливо, усипальня. Поруч виявлено суцільний завал каменю та рови для фундаментів князівського палацу. Будівля мала форму літери “Г”. Її розміри: довжина – 24,5 м, ширина в східній частині – 13,6 м, в західній – 20,3 м.

На городищі відкрито рештки близько 30 жител, декількох майстерень, господарських ям, печей, сиродутних горнів, декілька десятків безінвентарних поховань, 2 поховання в кам’яних саркофагах. Виявлено багатий речовий матеріал.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Столиця давньоруського удільного феодального Звенигородського князівства (XI-XII ст.), літописне місто Звенигород було розташоване на важливих торгівельних шляхах з Києва на Белз, Перемишль і Угорщину, з Польщі через Перемишль і Белз до Галича, з Галича до Теребовлі, Шумська і Володимира Волинського. Звенигород, захищений річкою Білкою та непрохідними болотами, був добре укріпленим, багатим, важливим ремісничим, торгівельним і стратегічним пунктом давньої Русі.

Давньоруське місто Звенигород як неукріплене поселення існувало вже в другій половині I тис. н.е. На початку XI ст. на території міста були побудовані перші оборонні вали. Під 1086 р. місто вперше згадується в Іпатіївському літописі. На протязі XII і першої половини XIII ст. давньоруські літописи говорять про Звенигород ще дванадцять разів. У 1126 р. звенигородський князь Володимир приєднав до Звенигорода Перемишльське, а в 1141 р. Теребовальське князівства. Під стінами Звенигорода не раз вирішувалась доля всього Галицько-Волинського князівства. В 1241 р. давньоруський Звенигород був зруйнований татаро-монгольськими полчищами Батия.

Систематичні дослідження Звенигородського городища розпочали радянські вчені. В 1953-1955, 1959-1962, 1969 р. на городищі працювали археологічні експедиції Львівського історичного музею під керівництвом І.К. Свєшнікова, Г.М. Власової, В.С. Терського. В 1965-1966, 1968 р. розкопки проводилися експедиціями Інституту суспільних наук АН УРСР, а з 1970 по 1973 р. – експедицією Львівського обласного товариства охорони пам’ятників. Керівник експедицій – О.О. Ратич.

Матеріали археологічних досліджень зберігаються у фондах Львівського історичного музею.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 711 від 21 липня 1965 р.

Охоронний № : 654 (69)

Основна бібліографія, архівні дані:

Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель X-XIV вв. // МИА.- 140.- Л., 1967.- С. 25.

Ілюстративні матеріали:

Генплан.