Святилище Еклізі-Бурун

О.В. Лисенко

Ізобільненська сільрада, римський – ранньосередньовічний час. Об’єкт знаходиться за 5 км до південного заходу від Ангарського перевалу, за 90 м на захід від печери «Ім. М.В. Багрова» (кадастровий № 453-1), на південно-західній вершині гори Чатир-Даг – Еклізі-Бурун, на висоті 1520- 1527 м над рівнем моря, за 12,3 км від берега моря.

Пам’ятник виявлений у 1997 р. і досліджувався (збирання підйомного матеріалу – у 2000, 2002, 2005, 2006 рр., шурфування (4 кв. м) – у 2005 р., розкопки (50 кв. м) – у 2006 р.) Алуштинським загоном (кер. І.Б. Тесленко,562 О.В. Лисенко) Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ [Тесленко, Лисенко, 2002, с. 251; Лисенко, Тесленко, 2006, с. 8–18, 69–98, мал. 13–47].

Об’єкт займає відносно положисту, похилу до північного сходу, площинку, та круті схили, що обмежовують її. Він являє собою ділянку культурних відкладень площею близько 1 га, що сформувалася в процесі функціонування варварського святилища. Культурні нашарування залягають на вапняковій скелі. В їх структурі (зафіксована загальна потужність – до … м) виділяються шари епохи еллінізму (з численними кістками черепів (в основному нижніх щелеп) тварин, фрагментами гончарної та ліпної кераміки, а також скляних посудин) і римського часу (з фрагментами кісток тварин (в основному уламки нижніх щелеп і зуби, практично всі обпалені), дрібними вуглинками, уламками керамічних і скляних посудин, інших виробів зі скла та металу). Судячи з підйомного матеріалу, тут, також, знаходилася середньовічна церква.

Просторова структура комплексу не зрозуміла. Можливо, його сакральний центр перебував у верхній частині майданчика.

В південній частині пам’ятника шари античного періоду пошкоджені в епоху середньовіччя. Окрім цього, вони порушені ерозією на схилі та сучасними грабіжницькими перекопами. Судячи з умов залягання (схил крутістю до 30о), значна частина культурних нашарувань перевідкладена (сформувалися в процесі розчищення сакрального центра святилища від залишків жертвоприношень).

Більшість знахідок походить із культурних відкладень римського часу (десятки тисяч уламків кісток тварин і більше півтори сотні різноманітних предметів та їх фрагментів). Представлені амфорна тара, посуд (проста гончарна (глечики), червонолакова (чашки), глазурована (чаші), скляна, металева), ключі, туалетні приналежності (дзеркала), знаряддя праці та інші пов’язані з нею предмети (ножі, сільськогосподарське начиння, теслярські, швейні, ювелірні (?), медичні інструменти, металеві будматеріали (цвяхи), рибальські снасті, письмове приладдя, вагова гиря), функціональні елементи костюма (фібули, деталі наборів для поясу, деталі римського військового костюма), предмети озброєння (меч, наконечники копій і дротиків, наконечники стріл, кольчуги, пластина від панцира (?)), кінська збруя (деталі упряжі), прикраси (браслети, каблучки та персні, підвіски, сережки, намиста), апотропеї (металеві дзвіночки, кільце з шишечками, пластинчастий антропоморфний амулет, «кругла» антропоморфна підвіска), «кругла» мініатюрна свинцева відлита фігурка (зображення копитної тварини), фрагмент пласкої теракоти (видно частину ноги антропоморфного персонажа і лист аканфа), фрагментований рельєф на срібній фользі із зображенням вершника («Фракійського» ?), гиря у вигляді портретного погруддя римського імператора (Август в образі Юпітера ?).

Відома дотепер частина нумізматичного комплексу античного часу складається з не менш ніж 24 одиниць (Рим – 13 шт. (54,1 %), Боспор – 8 шт. (33,3 %), Херсонес – 1 (4,2 %), наслідування херсонеського статера I-II ст. (4,2 %), Аміс (4,2 %)). Серед предметів епохи середньовіччя – залізні хрести (пластинчасті), наконечники стріл, гудзик, рамка пряжки, боспорська монета VII в., кілька дрібних монет Кримського ханства. Попередньо виділяється принаймні 3 періоди існування комплексу: елліністичний, римський (кін. I ст. до н.е. – II ст. н.е. – поч. IV ст.), середньовічний (VII-VIII – XVII-XVIII ст.). Його культурна приналежність не визначена.

Матеріали досліджень зберігаються в Кримської філії Інституту археології НАНУ та Ялтинському історико-літературному музеї.

Література:

Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Отчет о разведках на территории Алуштнского горсовета в 2005 г. .– Симферополь, 2006. – Архив ИА НАНУ – № 2005/30.

Тесленко И.Б., Лысенко А.В. Археологические разведки в Горном Крыму // Археологічні відкриття в Україні. 2000–2001 рр. – К., 2002. – С. 249–251.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. Автономна Республіка Крим». – К.: 2015 р., с. 561 – 563.