2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Церква св.Юрія

Дерев’яну церкву зведено 1759 р., про що свідчить напис на одвірку південних дверей. Незважаючи на пізніші перебудови (влаштування допоміжних приміщень обабіч вівтаря та додаткових ґанків біля західного та південного входів), сучасний вигляд пам’ятки відбиває головні риси її первісного архітектурного вирішення. Композиційну основу становлять квадратні в плані зруби бабинця, нави та гранчастий вівтар, послідовно розташовані з заходу на схід і оперезані по периметру пластичним піддашшям. Усі три зруби перекриті двоярусними восьмигранними верхами. Домінантна роль нави виявляється як зовні, так і в інтер’єрі пам’ятки, чому сприяє не лише більша висота, але й краще освітлення цього приміщення та розташування в ньому найголовніших композиційних акцентів внутрішнього простору – фігурної арки-вирізу, хорів, монументального різьбленого іконостаса з царськими вратами тощо. Високий художній рівень декоративного оздоблення інтер’єру Юр’ївської церкви в поєднанні з вишуканими пропорціями об’ємів обумовлюють належність її до найкращих зразків галицької дерев’яної архітектури XVIII ст.

В.Т.Завада

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 161.