2018 р. Звід пам’яток України

Троїцький костел (мур.), 1765 р., м. Берестечко, Горохівського р-ну.

Будівництво костелу було розпочате на кошти каштеляна галицького Томаша Карчевського. У кінці ХVІІ ст. Берестечко належало його родині. Саме у цей час в містечку з’явилися тринітарії, монашеський орден Святої Трійці, який потрапив на волинські землі через Польщу. Тринітарський орден займався пропагандою католицизму серед місцевих православних жителів. 24 липня 1711 р. було закладено перші цеглини мурованого костелу Святої Трійці та монастиря (кляштора) тринітаріїв при ньому. Так поляки прагнули увічнити перемогу під Берестечком. Храм повинен був ствердити могутність Речі Посполитої та показати усю велич їхньої віри. З 1733 р. будівництвом костелу займався брат Томаша Карчевського – Януш, який помер в 1744 р.

Завершив будівництво храму люблінський староста, новий власник міста Ян Замойський в 1765 р. Троїцький костел мав величний вигляд. Побудований у стилі рококо він вражав своєю витонченістю та вишуканістю архітектури. Храм був мурований, трьохнефний, хрестової структури. Костел мав 8 вівтарів, був оздоблений картинами художника Йозефа Прехтля, а також дерев’яними скульптурами. Тут було 16 картин та фреска роботи Кармароні (Кармоччі), прах якого також знаходився в костелі.

У храмі були орган і хрещальня. Тут знаходилась гробниця з білого мармуру Віктора Вітославського (власника м. Берестечка кінця ХІХ ст.), яку зробив майстер Сиревич. Зберігалась в костелі копія ікони іспанського художника Муриллю. За свідченням Б. Возницького, одна із зовнішніх стін храму була прикрашена картиною "Берестецька битва" пензля Йозефа Прехтля, але в 1853 р. її замалювали, щоб не знищив російський уряд. У підвалах костелу знаходилось кілька підземних переходів. Один із них вів до маєтку князя Пронського, що знаходився неподалік, інший – простягався аж на 2 кілометри до маєтку князя Рінчинського. Перед храмом стояла кам’яна двоярусна дзвіниця, дах якої був прикрашений фігурним барочним фронтоном.

Троїцький костел був з’єднаний з монастирем тринітаріїв, який мав два поверхи. Внизу розташувались келії, трапезна, кухня, а на другому поверсі знаходились 19 келій, бібліотека, два гардероби та зал для послушників.

Монастир був огорожений мурованою стіною. Після польського повстання 1831 р. російський уряд закрив його, а пізніше він був переданий під в’язницю.

Костел же продовжував функціонувати. У 1870 р. його відремонтували, дах перекрили черепицею. У 1920 р. храм був пограбований військами червоної армії, але продовжував свою діяльність аж до 1941 р. У роки Другої світової війни монастир постраждав від вибуху снаряду. Із костелу були вивезені дерев’яні скульптури, орган знищено. Фрагменти деяких із скульптур зберігаються сьогодні в Олеському замку. Міщани свідчать, що після війни у костелі був склад заготзерна, а з 1952 р. в будівлі монастиря працював сирзавод.

Джерела та література:

Beresteczko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1900. – T. XV, cz. 1 : Abablewo – Januszowo. (пол.) – S. 103–104;

Orłowicz M. Beresteczko i Młynów // Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. – 1929;

Берестечко. Троїцький костел тринитаріїв ;

Ланшина Л. 300 років від початку спорудження Троїцького костелу в м. Берестечко Горохівського району Волинської області (1711) / Л. Ланшина // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2011 рік. – Луцьк, 2010. – С. 166–168;

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4- х т. Т. 2. – Киев : Будівельник, 1985.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 116 – 118.