Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1975 р. Паспортна інформація

Склеп “Скіфська могила”

Пам’ятка археології

Елліністично-римський час (ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.)

Розміщення:

Одеська обл., м. Білгород-Дністровський; південна околиця міста, поряд з берегом Дністровського лиману, на території м’ясокомбінату.

Загальний опис:

Склеп споруджено з великих (довжиною до 3-х м, товщиною до 0,6-0,7 м) вапнякових плит. Має два прямокутні суміжні приміщення – передньої камери (розміром 2,1×1,04 м) та поховальної (3,9×3,4 м), що збудовані на скелі, яка слугує їм підлогою. В цій підлозі вирубані два прямокутних заглиблення розміром 2,2×0,74 м. Мав склепінчате перекриття з клиновидних плит та курганний земляний насип. Висота кургану сягає 5,32 м, найбільша висота камер – 3,39 м. Внутрішня поверхня стін має вапнякову штукатурку, на якій є заглиблений орнамент, що нагадує малюнок деревини (походження орнаменту сумнівне).

Історична довідка:

Підкурганна кам’яна гробниця належить до пам’яток, що не часто зустрічаються, але відомі на території Північно-Західного Причорномор’я за античної доби. Близькі за конструкцією склепи, відкриті на території Румунії (м. Мангалія), датуються ІІІ ст. до н.е. і відомі під назвою “скіфські могили”. Можливо, спорудою такого ж типу був склеп, залишки якого у 1950 р. були зафіксовані біля с. Салгани Білгород-Дністровського району. Однак, його віднесено до пам’яток фракійського типу і датовано першими століттями н.е.

Склеп в м. Білгород-Дністровському відкритий випадково у 1895 р. при розробці будівельного каменю. В цьому ж році був обстежений та описаний Е.Р. Штерном та А.А. Кочубинським. Інвентар поховання залишився невідомим.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно Рішення виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих № 381 від 27 липня 1971 р.

Охоронний № : 284

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: 2 погонних метри навколо пам’ятника (рішення виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 11 вересня 1975 р. № 452).

Основна бібліографія, архівні дані:

Кочубинский А.А., Штерн Э.Р. Отчет о поездке в Аккерман // Записки Одесского общества истории и древностей.- Т. XIX.- Протокол 290 засед.- Одесса, 1896.- С. 13, табл. VII-VIII.

Дмитров Л.Д. Основні підсумки Ізмаільської експедиції 1949-1950 р. // Археологічні пам’ятки УРСР.- Т. V.- Київ, 1955.- С. 117.

Ілюстративні матеріали:

1. Генплан розташування склепу.

2. Фото загального вигляду.