Пам’ятки археології

В’ячеслав Ревенко, Ярослав Ліхолєтов

Курган, 30–23 ст. до н. е., 23– 18 ст. до н. е., 15–13 ст. до н. е. (археол.).

За 0,4 км на північний схід від північної околиці селища, праворуч від асфальтованої дороги до смт Шевченкове, на узвишші біля витоку р. Волоська Балаклійка (прит. р. Сіверський Донець).

Дослідив В. Клименко у 1983.

Вис. 1,3 м, діам. 22 м. Виявлено 7 поховань: 2 ямної культурно-історична спільність, 4 катакомбної культурно-історична спільність, 1 зрубної культурно-історична спільність.

Поховання ямної культурно-історична спільність влаштовані в ямах овальної та підпрямокутної форми з округленими кутами. Небіжчики лежали на спині і правому боці, головою на схід та північ. Руки прямі, в одного похованого рука зігнута у лікті. В одного з небіжчиків ноги зібгані, в іншого череп та ноги відсутні. В могилі виявлено тлін білого і коричневого кольору, червону вохру. Інвентар представлений мідним ножем листоподібної форми.

2 поховання катакомбної культурно-історична спільність здійснені у камерах овальної та підбоях округлої форми, з вхідними ямами овальної та округлої форми. В одній ямі влаштовано східець. 2 поховання здійснені в ямах прямокутної та п’ятикутної форми з підбоєм. Поховання індивідуальні. 3 кістяки були поза анатомічним порядком. Один небіжчик покладений на правому боці, головою на південний захід. Права рука пряма, ліва зігнута у лікті. Ноги зібгані у тазових та колінних суглобах. В похованнях виявлено: тлін коричневого кольору, крейду, червону вохру, кістки вівці. Інвентар представлений: 2 терочниками для розтирання вохри, ножем з кременю, 2 кликами кабана, 2 цілими та 1 фрагментованою глиняними посудинами. Вони прикрашені відбитками шнуру, тасьми, гребінки, зубчастого штампу, пальцьовими затисками, горизонтальними розчісуваннями, гладкими валиками.

У похованні зрубної культурно-історична спільність (кенотаф) яму не простежено, кістяк відсутній. Інвентар представлений глиняною посудиною з вираженим ребром та виступаючим піддоном.

Матеріали досліджень зберігаються у Єнакієвському палаці дитячої та юнацької творчості.

Кургани та майдани, 4 тис. до н. е. – 2 тис. (археол.). Біля села.

Складається з 17 курганів та 2 майданів. Кургани № 1–4, 8–13 – за 2,099–6,324 км на північний схід від розгалуження грунтової та шосейної доріг на північній околиці села. Курган № 5 – за 2,585 км на північний захід від розгалуження грунтової та шосейної доріг на північній околиці села; № 6, 14–18, майдани № 7, 19 – за 1,122–6,944 км на північ від розгалуження грунтової та шосейної доріг на північній околиці села.

Кургани № 1–2, 9–10, 12 – зафіксовано та нанесено на військово-топографічну карту західної частини Російської імперії. Кургани № 3–6, 11, 13–18, майдани № 7, 19 – Картографовано Республіканським проектним інститутом із землевпорядкування «Укрземпроект» (Харківський філіал) під час геодезичної зйомки у 1973.

Провели візуальний огляд В. Дідик та І. Білько під час інвентаризації у 2018. Вис. курганів 0,3–1,5 м, діам. 25–55 м. Вис. майданів № 7 – 1,3 м, діам. 129 × 78 м; № 19 – 0,6 м, діам. 90 × 50 м.

Розкопки не проводились. Культурну приналежність не визначено. Зустрічаються опори лінія електропередачі. Розорюються.

Література

Клименко В. Ф. Исследования на Харьковщине // Археологические открытия 1983 г. – М.: Наука, 1984.

Клименко В. Ф. Курганные древности Северского Донца. – Енакиево, 1997.

Военно-топографическая карта Западной части Российской Империи: губ. Полтавской и Харьковской / Военно-топографическое Депо. – 1846–1863. – ряд ХХIІІ.

Матеріали відділу пам’яток археології Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».

Схемы планов землепользователей Шевченковского района Харьковской области с нанесением памятников археологии. – Х.: Республіканський проектний інститут із землевпорядкування «Укрземпроект»: Харківський філіал, 1973.

Шрамко Б. А., Михеев В. К., Грубник-Буйнова Л. П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. – К.: Наук. думка, 1977.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. . Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 167 – 168.