Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Українські сліди в Братиславі

Братислава має важливе місце в історії українсько-словацьких контактів. Її український історичний шар не утворює одного компактного кварталу, а складається з різночасових місць пам’яті: середньовічних згадок про перебування руського князя Данила Романовича в Пожоні, освітніх контактів XVIII ст., діяльності українських митців та інтелектуалів XX ст., пам’ятників і меморіальних таблиць, українських поховань, а також сучасних інституційних зв’язків між Києвом і Братиславою.

1. Данило Романович у середньовічному Пожоні

Найдавніший із наведених українських сюжетів пов’язаний із князем Данилом Романовичем (Данилом Галицьким). Галицько-Волинський літопис повідомляє, що угорський король Бела IV попросив Данила прийти на допомогу у війні з німцями; Данило рушив йому на допомогу і прибув до города Пожга. У літописному описі зустрічі особливо наголошено на спорядженні руського війська: німецькі посли дивувалися озброєнню та багатому спорядженню князя і його дружини [2].

Ідентифікація літописної Пожги з Братиславою (історичним Пожонем / Pressburg) є загальноприйнятою в сучасній українській історіографічній літературі, хоча точна дата події дискутується. Літописна дата пов’язує подію з 1252 р., тоді як дослідники пропонують різні реконструкції — від 1247–1248 до 1252 р. [1; 3; 4]. Тому в академічній довідці коректніше говорити про перебування Данила в Пожоні в контексті боротьби за спадщину Бабенбергів у середині XIII ст., не подаючи 1248 р. як абсолютно безспірну дату.

Точне місце зустрічі Данила з Белою IV у середньовічному місті невідоме. Михайлівська брама (Michalská brána) є реальною збереженою частиною середньовічної системи укріплень, однак твердження, що саме через неї Данило в’їжджав до міста, слід позначати як історичну реконструкцію, а не встановлений факт [1]. Для сучасного відвідувача ця брама є конкретною топографічною точкою, через яку можна уявити середньовічний Пожонь, але її не слід називати документально підтвердженим місцем в’їзду князя.

2. Братиславський євангельський ліцей і українські студенти XVIII ст.

Важливим осередком українсько-центральноєвропейських освітніх контактів був Братиславський (Пресбурзький) євангельський ліцей, історична будівля якого розташована за адресою Konventná 15. Сьогодні це Старий євангельський ліцеум (Staré evanjelické lýceum), пов’язане насамперед з історією протестантської освіти та словацького національного відродження XIX ст. [5; 6].

Український аспект історії ліцею докладно досліджував Мирослав Даниш у статті «Українські студенти в Братиславському ліцеї в XVIII ст.», опублікованій в «Українському історичному журналі» 1991 р. [7]. Біографічні матеріали НаУКМА підтверджують, що Іриней (Ілля) Фальковський навчався у Пресбурзькому ліцеї, після чого продовжив освіту в Буді та згодом багато років викладав у Києво-Могилянській академії [8]. Це дає підстави розглядати ліцей як один із конкретних пунктів транс’європейської освітньої мережі, через яку вихідці з українських земель були пов’язані з інтелектуальним простором Центральної Європи.

Щодо Антона Пекалицького та Андрія Ставицького відомості походять насамперед із праці М. Даниша та її бібліографічних згадок [1; 7].

Особливої обережності потребує питання перебування Григорія Сковороди. На будинку за адресою Panská 26 встановлено меморіальну таблицю, яка пов’язує його з перебуванням у Братиславі в період 1745–1750 рр. [9; 10]. Однак це не є доказом того, що Сковорода був студентом або систематично слухав лекції саме в Братиславському ліцеї. Тому академічно коректно говорити про перебування Сковороди в Братиславі, зафіксоване меморіальною традицією та спеціальними дослідженнями, а твердження про його навчання в ліцеї подавати як гіпотезу.

3. Дезидерій Миллий: український художник у культурному просторі Братислави

Важливою постаттю української культурної історії Братислави XX ст. є Дезидерій Миллий (1906–1971) — український живописець, графік і педагог зі Словаччини, пов’язаний із лемківським культурним середовищем. За даними «Енциклопедії Сучасної України», після Другої світової війни він був членом президії Української Народної Ради Пряшівщини та завідував рефератом українських шкіл у 1945–1947 рр.; у 1946 р. працював професором малювання Словацького політехнічного інституту, у 1947–1949 рр. — в Інституті образотворчого виховання, а від 1949 р. був серед засновників Вищої школи образотворчого мистецтва в Братиславі, де згодом став ректором [11].

Таким чином, Миллий є не лише представником української культури в Братиславі, а й важливою постаттю формування модерного словацького образотворчого мистецтва. Його творчість поєднувала карпатські пейзажі, лемківські мотиви, сцени народного життя та професійну художню освіту [11]. Пам’ять про нього матеріально присутня в Братиславі також через могилу на цвинтарі Slávičie údolie, сектор PARK, могила №60

4. Київсько-братиславські зв’язки та топонімічна пам’ять

Київ і Братислава мають офіційно закріплені партнерські відносини з 1969 р. Міська влада Братислави зазначає, що угоду про співпрацю та дружбу представники двох столиць підписали в Києві, і ця угода залишається чинною [13]. У 2019 р. міста відзначали 50-річчя побратимських зв’язків [14]. Отже, український слід у Братиславі має не лише історико-меморіальний, а й сучасний дипломатично-міський вимір. Із радянським періодом пов’язаний колишній готель Kyjev на Rajská 2 / Kamenné námestie 1 . Комплекс Prior–Kyjev споруджувався у 1960–1970-х роках за проектом архітектора Івана Мату́шіка; готель був завершений у 1973 р. [15; 16]. Назва «Київ» безпосередньо відображає тодішній символічний простір радянської Чехословаччини та офіційні зв’язки між двома столицями.

Із топонімією Kamenné námestie пов’язана важлива поправка до поданого матеріалу. Документи міста Братислави засвідчують, що після реконструкції території та спорудження комплексу Prior–Kyjev простір отримав назву Kyjevské námestie у 1978 р.; сучасне Kamenné námestie сформувалося внаслідок подальших змін міського простору [17]. Тому твердження про те, що площа «до 1991 року називалася Kyjevské námestie», варто подавати обережно й із посиланням на міські документи, оскільки історія назви стосується не просто перейменування старої площі, а перебудови самого простору.

5. Меморіальні місця: Сковорода і Шевченко

Найвиразнішим меморіальним знаком української присутності в історичному центрі є таблиця на честь Григорія Сковороди за адресою Panská 26 на будівлі Jazykovedný ústav Ľudovíta Štúra SAV. Меморіальну таблицю відкрито 8 жовтня 2003 р. за ініціативою Словацько-українського товариства та Посольства України [9]. Координати, наведені в українських реєстрах пам’яток, — близько 48.141771, 17.105901 [10; 18].

Другим ключовим меморіальним об’єктом є пам’ятник Тарасу Шевченку в Петржалці за адресою Vlastenecké námestie 1185/8.

Памятник Тарасу Шевченко в Братиславе.jpg
Пам'ятник Тарасу Шевченко в Братиславі

Український реєстр пам’яток датує його встановлення 1989 роком і подає координати 48.124715, 17.112960 [19]. Пам’ятник є одним із найбільш виразних матеріальних знаків української культурної присутності в сучасній Братиславі.

6. Українські поховання на цвинтарі Slávičie údolie

Цвинтар Slávičie údolie в районі Karlova Ves є важливим некрополем Братислави, де зберігаються могили діячів науки, культури, мистецтва та суспільного життя. Для української історичної пам’яті особливо документовано поховання Дезидерія Миллого — сектор PARK, №60 [12]. Сам факт наявності українських поховань на цьому цвинтарі зафіксований також у спеціалізованому реєстрі Ukrainian Places [18]. Тут також поховано археологів Красковських.

Могила Івана та Людмили Красковських в Братиславі на цвинтарі Slávičie údolie (Sektor: 17 Rad: -Číslo: 408).

У ширшому міському реєстрі пам’ятних місць Slávičie údolie має численні меморіальні поховання, а міський орган охорони пам’яток Братислави веде окрему документацію щодо могил і пам’ятних надгробків [20]. Для дослідження саме української присутності доцільно не приписувати українське походження кожному похованню без окремої біографічної перевірки, а користуватися спеціальними реєстрами та біографічними джерелами.

7. Українці в сучасній Братиславі

Окрім історичних і меморіальних об’єктів, у Братиславі існує мережа сучасних українських інституцій. Їх доцільно включати до карти української присутності окремим шаром: вони не є давніми пам’ятками, але безпосередньо пов’язані з українською громадою міста.

Одним із найпомітніших культурних осередків є Український Інститут у Словаччині за адресою Námestie 1. mája 9. Інститут позиціонує себе як простір сучасної української культури, мистецтва та громадянського активізму; у Братиславі тут відбувалися виставки, кінопокази, дискусії, освітні заходи та акції пам’яті. Адреса документально фіксується в матеріалах інституту та пов’язаних із ним публікаціях [21; 22].

Іншим важливим осередком є Український культурний центр (Ukrajinské kultúrne centrum, o. z.) за адресою Smaragdová 588/3, 851 10. Центр створено 2022 року; він організовує культурні події, виставки, літературні читання, кінопокази, мовні та інтеграційні програми, а також підтримує українців, які прибули до Словаччини після початку повномасштабної війни [23].

Важливу роль у збереженні української мови й культури відіграє Українська школа в Братиславі (Nedeľná ukrajinská škola v Bratislave). Історія школи, за словами її директорки, почалася близько 30 років тому з невеликого гуртка для дітей; з 2020 року вона діє як громадська організація. Юридична адреса цієї громадської організації «Nedeľná ukrajinská škola v Bratislave» — Laučekova 3301/5, 811 04. Саме цю адресу наводять офіційний реєстр міста Братислави та державний реєстр громадських організацій. Нині заняття проводяться в орендованих класах Základná škola s materskou školou, Dubová 1, у Старому Місті Братислави

Окремим освітнім осередком є приватна українська школа-садок Life School за адресою Radlinského 13. Заклад поєднує дитячий садок і школу 1–11 класів та працює як сучасний україномовний освітній простір [25].

Релігійний шар сучасної української Братислави представлений, зокрема, Українською церковною громадою Братиславської греко-католицької єпархії при церкві Святої Розалії (Kostol sv. Rozálie), Rozálska, Bratislava-Lamač. Громаду створено 1 квітня 2021 року; Офіційний сайт Братиславської греко-католицької єпархії повідомляє, що тут відбуваються богослужіння українською мовою; недільна літургія служиться о 10:00 [21], [26].

Ще одним сучасним сакральним осередком є Українська церква євангельських християн-баптистів «Надія» за адресою Palisády 27A. Церква проводить щонеділі богослужіння українською мовою [27].

Сучасним освітнім осередком є також «Українська школа в евакуації», діяльність якої документує UNHCR Slovakia. У 2026 р. для неї вказано адресу Úprkova 3, Bratislava-Staré Mesto.

Українсько-словацький дім SME SPOLU працює за адресою Ovručská 5, Bratislava-Nové Mesto[28].

Посольство України в Словацькій Республіці розташоване за адресою Radvanská 35 [29]. Посольство є одним із центрів сучасної української публічної дипломатії та меморіальних заходів.

Пам’ятник Тарасу Шевченку на Vlastenecké námestie є не лише меморіальним об’єктом, а й місцем проведення українських пам’ятних заходів. 31 жовтня 2018 р. тут відбулася акція «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-й річниці Голодомору 1932–1933 рр.; у ній брали участь Посольство України, Словацько-українське товариство Братислави, ансамбль Тараса Шевченка, учні української школи та представники громади [30; 31].

У сучасній карті українських місць варто також враховувати Паспортний сервіс ДП «Документ» за адресою Prievozská 5434/6A. Це важливий сервісний осередок, спеціально орієнтований на громадян України: тут доступне оформлення закордонних паспортів, ID-карток та інших документів [32].

Висновки:

Український історико-культурний простір Братислави має виразно багатошарову структуру. Найдавніший шар пов’язаний із перебуванням Данила Романовича в Пожоні в середині XIII ст.; освітній шар — із українськими студентами Братиславського євангельського ліцею XVIII ст.; культурний шар XX ст. — із діяльністю Дезидерія Миллого; меморіальний — із таблицею Сковороді, пам’ятником Шевченку та українськими похованнями; сучасний дипломатично-міський — із партнерством Києва та Братислави. Ці місця не утворюють одного компактного «українського району», але разом створюють своєрідну карту української присутності в словацькій столиці.

Джерела

1. «Прадідівська слава». Братислава м. Українські місця в Братиславі. pslava.info Дата перегляду: 08.08.2026.

2. Український інститут національної пам’яті. Галицько-Волинський літопис. old.uinp.gov.ua Дата перегляду: 08.08.2026.

3. Костик М. Боротьба за австрійську спадщину. Чеський похід князя Данила. chtyvo.org.ua Дата перегляду: 08.08.2026.

4. Грушевський М. До справи хронологічної зв’язі в Галицько-Волинській літописі. m-hrushevsky.name Дата перегляду: 08.08.2026.

5. Старе євангельське ліцеум, Konventná 15, Bratislava. Офіційна сторінка. starelyceum.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

6. ECAV Bratislava Staré Mesto. Офіційні дані євангельської громади та адреса Konventná 11 / Veľký kostol, Panenská 28. ecav.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

7. Даниш М. Українські студенти в Братиславському ліцеї в XVIII ст. // Український історичний журнал. 1991. № 3. Бібліографічна згадка та праці автора. esu.com.ua Дата перегляду: 08.08.2026.

8. НаУКМА. Віртуальний музей. Іриней Фальковський. vm.ukma.edu.ua Дата перегляду: 08.08.2026.

9. Pamiatky Bratislavy / Epocha. Hryhorij Savič Skovoroda (1722–1794), Panská 26. pam.epocha.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

10. Vanderkrogt. Bratislava – Hryhorii Savych Skovoroda, Panská 26. vanderkrogt.net Дата перегляду: 08.08.2026.

11. Енциклопедія Сучасної України. Миллий Дезидерій. esu.com.ua Дата перегляду: 08.08.2026.

12. Ukrainian Places. Могила Дезидерія Миллого, Slávičie údolie, Section PARK, №60. ukrainianplaces.com Дата перегляду: 08.08.2026.

13. Mesto Bratislava. Partner Cities – Kyiv. bratislava.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

14. Печерська районна в місті Києві державна адміністрація. Дні Києва у Братиславі. 50-річчя побратимських зв’язків. pechersk.kyivcity.gov.ua Дата перегляду: 08.08.2026.

15. Register of Modern Architecture in Slovakia. Department store and hotel on Kamenné námestie. register-architektury.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

16. Kamenné námestie. Bývalý Hotel Kyjev. kamennenamestie.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

17. Magistrát hlavného mesta SR Bratislavy. Матеріал про історію Kamenné námestie та Kyjevské námestie. zastupitelstvo.bratislava.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

18. Ukrainian Places. Bratislava – перелік українських місць, включно з могилою Миллого, таблицею Сковороди та пам’ятником Шевченку. ukrainianplaces.com Дата перегляду: 08.08.2026.

19. Ukrainian Places. Пам’ятник Тарасу Шевченку, Vlastenecké námestie 1185/8. ukrainianplaces.com Дата перегляду: 08.08.2026.

20. Mestský ústav ochrany pamiatok v Bratislave. Документація пам’ятних поховань на Slávičie údolie. muop.bratislava.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

21. Ukrajinský Inštitút na Slovensku. Офіційний вебсайт інституту. Електронний ресурс: uainstitut.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

22. Ukrajinský Inštitút na Slovensku. Матеріали про діяльність та адресу Námestie 1. mája 9. Електронний ресурс: schoolandcollegelistings.com Дата перегляду: 08.08.2026.

23. Ukrajinské kultúrne centrum. Kontakt. Електронний ресурс: ukc.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

24. Українська школа в Братиславі. Офіційний сайт; історія школи та адреса занять. Електронний ресурс: uaschool.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

25. Life School — українська школа в Братиславі. Адреса Radlinského 13. Електронний ресурс: lifeschool.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

26. Gréckokatolícka eparchia Bratislava. Ukrajinská komunita – Bratislava Lamač. Електронний ресурс: grkatba.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

27. Українська церква «Надія» в Братиславі. Контакти. Електронний ресурс: bratislava.church Дата перегляду: 08.08.2026.

28. UNHCR Slovakia. SME SPOLU – Ukraine-Slovakia SOS. Електронний ресурс: help.unhcr.org Дата перегляду: 08.08.2026.

29. Ministry of Foreign and European Affairs of the Slovak Republic. Ukraine in focus. Електронний ресурс: mzv.sk Дата перегляду: 08.08.2026.

30. National Museum of the Holodomor-Genocide. International Action “Let’s Light a Candle of Memory!” in Slovakia. Електронний ресурс: holodomormuseum.org.ua Дата перегляду: 08.08.2026.

31. Ukrinform. Ukrainians of Bratislava join action ‘Light a candle of remembrance!’ 01.11.2018. Електронний ресурс: ukrinform.net Дата перегляду: 08.08.2026.

32. Паспортний сервіс ДП «Документ» у Братиславі. Адреса Prievozská 5434/6A. Електронний ресурс: bratislava.pasport.org.ua Дата перегляду: 08.08.2026.

Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».