[1990 р.] Паспортна інформація
Печерний храм
Пам’ятка археології
Перші століття н.е. – XVI ст.
Розміщення:
Вінницька обл., Ямпільський р-н, с. Буша, Бушанська сільрада, в 300 м від будинку культури.
Загальний опис:
Село Буша розташоване при злитті рік Мурафи і Бушанки. Майже в центрі сучасного села, на другій терасі правого берега річки Вушанки, приблизно за 1 км від злиття річок знаходяться залишки печерного храму.
Залишки храму – це не печера, так як тут немає скельної скелі [?]. Центральна частина його, де знаходиться рельєф, являє собою витісане (а, можливо, тільки підтісане людиною) в скелі прямокутне заглиблення. Приміщення видовжене приблизно на 14 м з півдня на північ. Ширина його при вході з південної сторони – 4,5 м. З північного боку західна та східна стіни зближуються. Сучасна висота західної стіни, що являє собою моноліт, досягає 3,5 м ; східна, що складається з трьох блоків, розташованих уступами – 2,7-2,2 м. Підлога храму засипана землею, яка потрапляє сюди під час дощу.
Рельєфи і написи розташовані на трьох стінах. На східній стіні зображені: зліва – дерево з сидячим на ньому півнем, справа – олень, в центрі – чоловік на колінах з піднятими догори руками. В центрі, вище голови чоловіка, – зтертий напис в рельєфній рамці. Розібрати напис зараз неможливо. Розміри всього зображення – 2,9×1,7 м. Всі три фігури та написи в рамці рельєфно здіймаються над плоским фоном. Форма фігур стисло узагальнена. На західній стіні, ретельно отесаній, висічено напис на польській мові: “Ta jaskina odkryta przez W. Romualda Ostoja Owsianego. r. 1824” (ця печера відкрита Ромуальдом Остоя-Овсяним у 1824 р.). Трохи вище напису зроблено прямокутне заглиблення. На північній стіні вибито зображення трикутника з крапкою посередині, а нижче – напис на польській мові: “Pamieж 1524 R d 3 junii” (в память о 3 июне 1524 г.). Ще нижче зображено хрест.
На західній та східній стінах висічено заглиблення для дерев’яного перекриття.
60 см заввишки від підлоги на західній стіні вирублено лаву.
Історична довідка, відомості про дослідження:
Залишки печерного храму вперше стали відомі у 1886 році, коли професор В.Б. Антонович провів археологічну розвідку по Дністру. Результати роботи експедиції В.Б. Антоновича висвітлені в його доповіді на VІ Археологічному з’їзді.
Пізніше залишки храму з унікальним рельєфом не раз згадувались в дореволюційній та радянській літературі. В.Б. Антонович висловив думку, що унікальний рельєф з храму відноситься до дохристиянського часу, а самі написи – до більш пізнішого часу. Художні особливості пам’ятки не раз привертали увагу мистецтвознавців. Н.Н. Врангель відніс наскельний рельєф до візантійської епохи, Д.В. Айналов – до античного часу. В.А. Рибаков відніс пам’ятку до ранньослов’янського часу й датував його І-ІІІ ст. н.е. А.А. Формозов висунув думку стосовно датування рельєфу, яка полягає в тому, що наскельні зображення пов’язані з історією середньовічного міста Буші ХVІ ст. І.С. Винокур, полемізуючи з А.А. Формозовим, вважає, що сама композиція та техніка виконання рельєфу має прямий зв’язок з релігією ранньослов’янських племен сарматського часу.
Таким чином, про бушанський рельєф висловились ряд учених, але спільної думки про його датування немає. Розходження коливається в межах перших віків нашої ери до ХVІ ст.
Облікова інформація:
Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів УРСР № 711 від 21.07.1968 р.
Охоронний № : 3
Основна бібліографія, архівні дані:
Антонович В.Б. О скальных пещерах на берегу Днестра в Подольской губернии // Труды VІ Aрхеологического съезда.- Т.1.- Одесса, 1886.- С.86-102.
Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии.- Каменец-Подольский, 1901.- С.51-55.
Спицын А.А. Разведки памятников материальной культуры.- Л.,1927.
Айналов Д.В. Искусство Киевского периода // История русской литературы.- Т.1.- М.-Л., 1941.
Рыбаков Б.А. Искусство древних славян // История русского искусства.- Т.1.- М., 1953.-С.51-65.
Формозов А.А. О наскальном рельефе близ с. Буша в Поднестровье // Советская археология.- 1968.- № 2.
Винокур І.С. Історія та культура черняківських племен.- К.: Наук. думка, 1972.