Печерні споруди

Розмір зображення: 800:495 піксел

Давньослов’янський печерний храм з Бушанським рельєфом 9 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Давньослов’янський печерний храм з Бушинським рельєфом 9 – 18 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Скельний храм з рельєфними зображеннями – пам’ятка археології (5 – 17 ст.) [Постанова Кабінету міністрів України № 928 від 3.09.2009 р. “Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”].

Література:

Формозов А.А. О наскальном рельефе близ с.Буша в Поднестровье. – Советская археология, 1968 г., № 2, с. 103 – 110.

Формозов О.О. Про наскельний рельєф поблизу с.Буша в Подністров’ї. – “Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД”, (2-а), 1968 р., с. 112 – 113. [Для цього зображення нема ніяких аналогій з дохристиянських часів. Його можна пояснити з християнської символіки. Імовірна дата створення – 1524 р.]

Винокур І.С. Результати дослідження скельного храму в Буші. – “Проблеми історії та археології давнього населення УРСР”, К., 1983 р., с.

Забашта Р.В. Гіпотези і факти про рельєф із с.Буші. – Жовтень, 1983 р., № 7, с.

Винокур И.С. Исследования на месте Бушанского рельефа. – “Археологические открытия 1985 г.”, М., 1986 г., с. 316 – 317. [Знайдено матеріали черняхівські, 5..8, 9..13, 16..17, п.19 ст. В 16 ст. були кам’яні стіни, перекриті деревом – згоріли. Знову перекриті на п.19 ст.]

Винокур І.С. Результати дослідження скельного храму в Буші. – “Проблеми історії та археології давнього населення України”, К., Наукова думка, 1989 р., с. 41 – 42. [Найдавніші матеріали – черняхівської культури 2..5 ст.; є знахідки слов’ян 5..8 ст.; перекрито скельний храм в 10..13 ст.; в 16..17 ст. існував скельний монастир, зруйнований в с.17 ст. (шар пожежі).]

Березяк В.В. Бушанський рельєф. – Народна творчість і етнографія, 1993 р., № 3, с. 63 – 69.

Березяк В.В. Бушанський скельний рельєф. – Археологія, 1994 р., № 3, с. 113 – 121. [З фотографії В.Б.Антоновича 1883 р. прочитано напис польською мовою: “В містечку Антополі 1524 року 3 червня зосталась єдна Бася”. Назва Буша – від імені жінки Басі, яка врятувалась від татар. Містечко відоме з 1589 р.]

Винокур І.С. Дослідження Бушанського скельного комплексу. – Археологія, 1994 р., № 3, с. 122 – 135. [Досліди 1985, 1987 рр. Відкрито 4 скельних приміщення, з них № 1 – з’явилось в 1 тис.н.е., використовувалось до 17 ст.; інші з’явились і використовувались в 16 – 17 ст. Напис зберігся дуже погано, але слово, що Березяк читає як “єд[на]”, в натурі – скоріше “ол”. Знайдено кераміку 6..8, 11..13, 16..17 ст., але поблизу нема поселення. В 16..17 ст. були келії з латинськими написами 16 ст., над скельним храмом стояла каплиця. В скульптурі 16 ст. нема ніяких аналогій до рельєфу. Отже, комплекс і рельєф – давньослов’янський язичницький храм.]

Формозов А.А. Ещё раз о наскальном барельефе у с.Буша в Поднестровье. – Археологія, 1994 р., № 3, с. 136 – 138. [За 1883 – 1966 рр. рельєф сильно вивітрився. Напис не читався вже в 1883 р. Це не примітив, а залишки досконалого твору. Найближча аналогія – постать св.Онуфрія, висічена в скелі біля с.Касперівці (опублікована В.М.Щербаківським в 1926 р.). Нема сумніву, що рельєф – християнський, з 16 ст.]

Забашта Р. Скельний комплекс у с.Буші Вінницької обл.: до проблеми історіичної інтерпретації археологічних матеріалів. – “Скелі й печери в історії та культурі стародавнього населення України”, Льв., 1995 р., с. 41 – 44.

Забашта Р.В. Ще раз про походження Бушанського рельєфу. – “Пам’ятки архітектури і монументального мистецтва в світлі нових досліджень”, К., 1996 р., с. 83 – 84. [Археологія не в змозі уточнити час виконання рельєфу. Це можна зробити тільки дослідженням іконографії. Знайдено дві ікони св.Онуфрія з Галичини 18 ст., які належать до тієї ж схеми. Образ у Буші (17 ст. ?) можна розглядати як початковий в цьому ряду.]

Забашта Р. Бушанський рельєф: гіпотези і факти. – “Третя академія пам’яті професора Володимира Антоновича”, К., 1996 р., с. 310 – 321. [Огляд думок дослідників. Рельєф принципово неможливо датувати археологічно (нема зв’язку з культурним шаром). Наведено аргументи на користь пізнього (16..17 ст.) походження рельєфу, в т.ч. простежено швидке вивітрювання за період 1884 – 1990-і рр. (тому неможливо, щоб він міг уціліти за 1000..2000 років).]

Забашта Р. Ще раз про походження Бушанської плоскорізьби. – “Духовна спадщина Київської Русі”, Од., 1997 р., т. 2, 38 – 44.

Дудко Д.М. Язичницька символіка бушського рельєфу. – Археологія, 2001 р., № 3, с. 66 – 68.