2008 р. Одним музеєм на Закарпатті стане менше?! Знову про Буштино…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Дата: 01.10.2008

Рятувати музеї – то важка і довга справа. Інша справа – нищити. Швидко, чітко, вигідно. Є підтримка на всіх рівнях. Кошти. На жаль, коли люди, що займаються відродженням української культури, традицій, історії, потрапляють у скрутну ситуацію, як правило, залишаються на самоті. Протистояти свавіллю грошей і влади складно. Майже неможливо. Єдина надія – гарний юрист, масована підтримка преси і депутатів.

Сумна історія довкола Музею етнографії і єдиного художнього салону в Буштині (Тячівський район Закарпаття) продовжується. Скоріш за все, цей заклад культури буде знищено. Місцева влада не хоче продовжувати оренду, не бажає підписувати документи на приватизацію приміщення…

У Буштині практично не залишилося закладів культури. Салон і Музей етнографії є перлиною селища.

Навесні 2008 року, ми писали про боротьбу подружжя Топех, які опікуються музеєм. Справа отримала міжнародний резонанс. Включився народний депутат України, лідер Української Народної партії Юрій Костенко. До Президента України було надіслано кілька звернень. Дуже допомогли публікації в регіональній і центральній пресі. Чиновники відступили. Фактично, ми святкували перемогу.

Представники журналу «Музеї України» зустрілися з подружжям Топех під час ІІ Всеукраїнського музейного фестивалю у Дніпропетровську. Познайомилися особисто, поспілкувалися. Між іншим, Музей етнографії став дипломантом фестивалю. Здається, все було добре. Одначе, після повернення, на адресу Художнього салону і Музею етнографії надійшло кілька листів з Тячівської РДА, Закарпатської ОДА, Секретаріату Президента України, судів.

Зробивши паузу, чиновники знову перейшли у наступ. Все повернулося до початку. Проблеми з орендою. Дивні маніпуляції з приватизацією приміщення. Попри рішення про приватизацію, прийняте селищною Радою, документи не видаються. Місцеві чиновники вже не згодні з експертним висновком про вартість майна. Хочуть нову експертизу. Можливо, в порушення Закону, крім єдиного легітимного претендента – нинішнього орендаря, виникне ще кілька – більш вигідних, кафешки, салони гральних автоматів…

Чиновникам якось не дуже потрібен Художній салон, Музей етнографії з унікальною колекцією. Кому потрібна та культура-історія у наш комерційний час?

Журнал «Музеї України» ще раз звертається до Президента України В. Ющенка, керівництва Закарпатської ОДА, Тячівської РДА, колег-журналістів з регіональних та центральних ЗМІ: невже так важко зберегти два маленьких, але таких важливих осередки культури у Буштині? Адже, ніяких бюджетних коштів не треба! Потрібно трішечки патріотизму і добра воля.

Краще давайте пишатися тим, що на Закарпатті одним музеєм-перлиною стало більше, ніж констатуватимемо зникнення аж двох закладів культури. От хто зараз заважає? У які двері стукати? Хто врятує Музей етнографії?

Джерело: “Музеї України”