Поселення

Степан Пеняк

Поселення, пізня бронза, ранньозалізний вік (археол.). Біля шосейної дороги Мукачево-Свалява, в долині р. Латориці, неподалік села Карпати.

Відкрите у 1980 Закарпатською новобудівною експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом С.І.Пеняка. Цього ж року проведено розвідкові і рятувальні роботи.

Розміри поселення – 280 х 180 м. Розкопано 60 м² його площі, на якій відкрито дві глинобитні печі та господарську яму (діаметр 0,9, глибина 0,3 м). У заповненні об’єктів зібрано 84 уламки кераміки, які походять від горщиків і мисок. Горщики мають наліпні виступи-упори, миски орнаментовані врізними концентричними візерунками, насічками. До цього ж кола належить бронзовий скарб, що містив 61 браслет. Він був знайдений у посудині на глибині 0,9 м на невеликому підвищенні. На пагорбі, що південніше поселення, засвідчено кераміку ранньозалізного віку, в тому числі і так звані гавські амфори, що датуються 11 – 9 ст. до н.е.

Поселення і скарб належали носіям станівської культури (румунська назва Суціу- де – Сус) і датовані 14 – 13 ст. до н.е.

Джерела і література

Пеняк С.И., Попович И.И., Потушняк М.Ф. Отчёт о результатах разведок и раскопок Закарпатской экспедиции в 1980 году. – НА ІА НАН України. – №1980/4. – Ф.е. 9509. – С. 17 – 21.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 318.