Монастир Дерманський Троїцький

Розмір зображення: 800:501 піксел

Монастир-фортеця 15 – 17 ст. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 75].

Монастир-фортеця 15 – 17 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Комплекс Троїцького монастиря-фортеці 15 – 19 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Монастир згадується з 1499 р. В 1602 р. кн.К.К.Острозький надав монастирю статут. В 1627 – 1633 рр. архімандритом монастиря був Мелетій Смотрицький, тут він і помер. [Історія міст і сіл УРСР : Ровенська область. – К. : ГРУРЕ, 1973 р.]

Монастир у Дермані, заснований у XV столітті на старому городищі, має чітке планування, близьке за формою до п’ятигранника. Така форма була зумовлена розташуванням городища. В’їзд акцентувався найбільшою надбрамною вежею, завершеною аркатурним фризом великих кілевидних ніш. По осі головної дороги від башти височить головний храм монастиря, за яким вздовж стін розміщено житлові та господарські корпуси, а головний настоятельський корпус стоїть майже посеред двору, чим підкреслювалось його важливе призначення. [Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 40]

Михайло Гнатович Джуса став ігуменом Дерманського монастиря, одержавши від короля Сигізмунда-Августа привілей на пожиттєве держання (13 червня 1571 р.). 2 березня 1575 р. кн. К.К.Острозький силоміць усунув його на користь Івана Федорова [Поліщук В. Урядницький клан луцького старости князя Богуша Корецького. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 296].

Більше фотографій: