Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква жон-мироносиць

Церква жон-мироносиць

Розмір зображення: 590:800 піксел

Діл

Церква жінок-мироносиць. 2000. (УПЦ)

За спогадами Ганни Юрик, православна громада в Ділу виникла близько 1931 p., і спочатку вірники молилися у хижі Петра Костюка. Згодом Гафія Юраш дала свою землю для спорудження каплиці.

Дерев’яну каплицю збудували в 1933 – 1934 p., але, можливо, минуло ще кілька років, поки каплицю облаштували і прикрасили (у списках обласного відділу релігії роком спорудження вказано 1938). Це була каркасна споруда з вежею та шпилястим завершенням. Стіни зовні і всередині обшили дошками.

Організував та очолив спорудження цієї каплиці місцевий майстер Федір Мица. Разом з ним працювали Михайло Талапканич, Іван Кіс, Юрій Шако, Федір Юраш. Розповідають, що якесь відношення до спорудження мав і один з останніх закарпатських опришків Юрій Кливець. Громаді вдалося придбати три дзвони, один з яких купила Полага Кіс.

Першим священиком став російський емігрант Анатолій Міловідов, а дякували відтоді й донедавна брати Михайло і Федір Костюки. У селі кажуть, що каплиця була присвячена Покрові пр. богородиці, за іншими даними – Різдву пр. богородиці.

Греко-католицька церква Покрови перейшла до православних після 1949 р. Дерев’яну православну каплицю зняли з реєстрації 3 березня 1961 р. і розібрали.

У 1991 р. греко-католикам повернули По-кровську церкву, а православна громада збудувала новий храм. Ініціювала процес спорудження нової церкви касир православної громади Любов Юрик.

У квітні 1994 р. на ділянці, наданій Ганною Юраш, освятили хрест. Будівельний паспорт отримали у вересні того ж року. План церкви накреслили в райвідділі архітектури під проводом І. С. Фуцура. За зведення традиційного зрубу взялися місцеві майстри Юрій Кіс, Іван Костюк, Василь Юрик, а очолив роботу Михайло Кіс.

У листопаді 1997 р. завершили бляхарські роботи на дахах та вежі. Виготовлення та позолочення іконостасу, а також малювання ікон забезпечують Михайло Бундзяк з Міжгір’я та Іван Шарґа з Лозянського.

Прикрашений храм планують посвятити в неділю жінок-мироносиць 2000 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 703 – 704.