Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Вроцлав м

Вроцлав – місто на Одрі з непростою історією. Наявні в ньому і українські сліди.

Найдавніші пам'ятки пов'язані з Україною ми можемо відшукати у музеях міста. Зокрема, у експонується копія зліпку краківського шерстистого носорога, знайденого в с. Старуня Івано-Франківської області.

Зв'язки Нижньої Сілезії та Вроцлава з Руссю сягають ще тих часів коли ця територія належала польській династії пястів. Зокрема, варто згадати одного з найвищих діячів Сілезії часів Болеслава Кривоустого – Петра Властовича. За однією з версій він був родом з Русі. До найбільш відомих вчинків Петра належить захоплення ним перемишльського князя Володаря, який турбував східні кордони Польщі. Петро інсценував бунт проти Болеслава Кривоустого і отримав довіру перемишльського князя. Петро супроводжував Володаря у всіх його діях і, ймовірно, навіть хрестив його сина. Під час одного з полювань Володар опинився в оточенні Петра і його дружинників, які привели його до Болеслава. За князя перемишляни сплатили великий викуп, більша частина якого дісталася Властовичу. До того ж Володар і його бояри обіцяли зберігати мир з Польщею і відмовитися від союзу з поморянами.

Коли померла дружина князя Болеслава, той послав Петра Властовича сватом до Марії, дочки чернігівського князя Олега Михайла, але Петро сам одружився з княжною Марією. Завдяки цьому Петро став однією з перших осіб у державі і дядьком спадкоємця престолу — Владислава II. Шлюб дав йому також право на отримання найвищої посади після князя — палатина (лат. comes palatinus).

Після осліплення за наказом Володислава ІІ Вигнанця колишній палатин виїхав на Русь, де намовляв київського князя до війни з Польщею.

Петро і Марія заклали на абатство бенедиктинців в 1139 р., яке, нажаль, не зберіглося. Проте, його архітектурні елементи збереглися. Зокрема, романський портал вмурований у південну стіну

PiotrWlostowic.jpg

Зображення нагробної плити Петра і Марії Властовичів у костелі св. Вінцента в Олбіні (Вроцлав). Знищена турками

В кінці ХІІІ ст. галицько-волинські князі вступили в договірні стосунки з Краковом, про що свідчить звістка Галицько-Волинського літопису, яка датується 1273 р.:

«Помирились (Романовичі – авт.) з поляками і з Болеславом князем. Болеслав тоді ж розпочав війну з князем воротиславським (вроцлавським – авт.). Пішли йому на допомогу Лев і Мстислав, а Володимир сам не пішов, а послав свою рать…».

Ось як це описує М. Грушевський появу Лева Даниловича в Сілезії 1289 р.:

«В боротьбі за краківський стіл, що розпочала ся по смерти Лєшка (Чорного – авт). і потягнула ся на кількадесять лїт, Лев брав дїяльну участь, підтримуючи вибраного малопольською шляхтою Болєслава Зємовитовича кн. плоцького (з мазовецької лїнїї) в його боротьбі з Генрихом вроцлавським (т. зв. Честним, Probus), підтримуваного нїмецькими міщанами Малопольщі). В інтересах Болєслава Лев ходив походом на Краків (1289 р.), а коли облога не повела ся, і Болєслав, що в сїй кампанїї досить слабо підтримував Льва, зовсїм вирік ся претензій на краківський стіл, Лев з під Кракова рушив на Шлезк і пограбив землї Генриха та з величезною здобичею вернувся на Русь».

Натомість, літопис Галицько-Волинський повідомляє:

"У РІК 6799 [1291]…Лев тоді, побачивши обман їх і радившись багато з боярами своїми, послав рать свою до [города] Воротславля пустошити Індріхові землі. І взяли вони незчисленне множество челяді, і скоту, і коней, і добра, тому що не входила була ніяка ж рать так глибоко в землю його 1. І прийшли вони до Льва з честю великою і з безліччю здобичі, і Львові радість була велика, що свої всі живі-здорові, а здобичі багато".

За польськими та німецькими джерелами, 30 червня 1289 р. війська Льва Даниловича пустошили землі довкола городів Гроткова і Ниси.

Далі варто згадати монументальну будівлю Університету над Одрою. Це головний корпус . Восени 1884 р. Роман та Олександр Шептицькі разом поїхали до Німеччини (Вроцлав) на правничі студії в Вроцлавському університеті. 15 листопада 2018 р. в приміщенні головного корпусу Вроцлавського університету вібулося урочисте відкриття меморіальної дошки Митрополита Андрея Шептицького, який вчився тут в 1884-87 рр.

Пізніше у німецькому тоді Вроцлаві (Бреслау) здобували технічну освіту українці з Галичини. Юрій Шухевич, зокрема, згадував:

«Життя на Урядничій запам’яталося мені особливо тим, що моя мама тоді поїхала з поворотом до Галичини. Хотіла забрати своїх батьків. Вони не погодилися виїжджати, і вона повернулася назад до Кракова. Не було її понад місяць. Потім вона поїхала на курси до міста Бресляв (тепер місто Вроцлав). Вчилася там місяців три. Увесь цей час ми проводили з батьком удвох».

розбудована в німецький час – місцем навчання ще одного українця – колишнього агенту абверу та розвідувального батальйону на Сході Степана Петрівського. Він вирішив навчатися тут на будівельника. Степан походив з підрумунської тоді Буковини та до війни навчався на 1-шому курсі Бухарестського університету. В гуртожитку політехніки зустрів ще одного українця – колегу по навчанню в Чернівецькому румунському ліцеї, «Пласту» та товариству «Січ» Аркадія Жуковського. До 1940-го року при Бухарестському університеті діяло товариство «Січ» більшість її членів пішло в українську сотню абверу «Пума». Тепер товариство «Січ» діяло у Вроцлаві і українці, такі як Петрівський, могли легально відзначати українські свята та відвідувати . Маючи добрі оцінки, Петрівський отримав стипендію Гумбольдта. Перед початком облоги Вроцлава Степан Петрівський виїхав до Дармштадту.

В історію Другої світової війни увійшла оборона та штурм Вроцлава в 1945 р. З того часу у місті наявні два радянські цвинтарі: та . Скільки тут поховано українців поки що ніким, нажаль, не встановлено.

Після Другої світової війни до Вроцлава переїхало багато поляків та спольщених українців зі Львова. Сюди ж потрапили збірка та , який початково стояв у Львові на суч. Проспекті Шевченка. Початково у Львові на східних таргах знаходилася і . У костелах Вроцлава, зокрема та знаходимо пам’ятні дошки польським підпільникам з Львівщини.

В ході акції «Вісла» в 1947 р. в Нижню Сілезію було вивезено українців з східних воєводств Польщі. Згодом вони оселилися і у Вроцлаві. Вроцлав пов’язаний і з збереженням та розвитком Української греко-католицької церкви. В ПНР серед легально-діючих греко-католицьких осередків лишався, зокрема, монастир служебниць у Вроцлаві. Українська Греко-католицька парафія у Вроцлаві відновлена у 1956 році. Належить до Вроцлавсько — Гданської єпархії. Як свідчить вмурована в стіну вроцлавського , бронзова дошка на честь 1000-ліття хрещення Русі, першим місцем греко-католицьких богослужінь був нижній костел цієї пам’ятки. Окрім цієї дошки в храмі з часів використання його греко-католиками залишилися також вітражі.

У Вроцлаві у самому центрі знаходиться , який був переданий єпархії Вроцлавсько-Гданській УГКЦ у 1997 р. коли проходив Євхаристійний Конгрес. Папа Римський Іоанн Павло II і кардинал Генрик Гульбіновіч передали костел для собору Вроцлавсько-Гданській Єпархії Української Греко-Католицької Церкви. У 1997-1999 роках парафіянами закінчено ремонт, перекрито дах.

В катедрі можна побачити ікони Юрія Новосельського (тут встановлено іконостас роботи майстра), Віталія Садовського та інших. При вході до храму розміщено меморіальну дошку в пам’ять про акцію «Вісла».

Щонеділі та по святах ведуться служби українською мовою. При церкві діє українське просвітянське товариство, класи для молоді.

На початку червня 2018 р. у Вроцлаві проходив Постійний синод УГКЦ, який очолював блаженнійший патріарх Святослав Шевчук. Ієрарх разом з владиками не тільки розмовляли на сесіях, але також зустрічалися з духовенством Вроцлавсько-Ґданської єпархії, молодими сім’ями та молоддю. Члени Синоду відправили Святу Літургію у кафедральному соборі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Вроцлавсько-Ґданської єпархії.

Православний кафедральний собор Народження Пресвятої Богородиці розміщується на . В цій церкві початково знаходився іконостас роботи Юрія Новосільського та його розписи. Суровий іконостас добре пасував до готичної церкви. Нажаль, його замінили

Ще одна православна парафія св. Кирила та Мефодія у Вроцлаві розміщується у . Цікаво, що служби тут відбуваються українською мовою.

Офіційного представництва України у Вроцлаві донедавна не було. Було тільки . Функції консула виконує Grzegorz Dzik. Всі свої справи українці з Вроцлава вимушені були вирішувати у Кракові. У 2021 р. прийнято рішення відкрити у Вроцлаві генеральне консульство України з приміщенням навпроти Української Греко-католицької церкви за адресою . 17 січня 2022 р. консульство почало роботу.

В 2018 р. у Вроцлаві створено . Рондо знаходиться на Stabłowicach, на перетині вул. Augusta Emila Fieldorfa та Wojanowskiej. Рондо було офіційно відкрито 23 червня 2018 р. У відкритті взяли представники міської влади Вроцлава та Львова, віце-президент міста Adam Grehl і посол України в Польщі Андрій Дещиця. Під час урочистості співали гімни України та Польщі.

Діє також (Centrum Ukraińskiej Kultury i Rozwoju we Wrocławiu)

Наразі багато українців прибуває до міста до роботи, а також на навчання, зокрема, до . В цьому університеті (Wysza szkola rolnicza) працював проф. Юрій Корогода (20.04.1900 – 05.12.1991) – хорунжий армії УНР, згодом професор вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, член Польської Академії наук (Похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода на Раковицькому цвинтарі в Кракові).

У Вроцлавському університеті при Інституті слов’янської філології діють напрямки українська філологія з англійською мовою та україністика.

Згідно статистиці станом на 2018 р. у місті проживало було від 60 до 100 тис. українців. Не усі ці люди – емігранти останнього періоду. Кілька тисяч українців мешкає у Нижній Сілезії з давніших часів. Про це свідчать могили на . Це, зокрема, могила Антона Ярмака (1900–1986), офіцера Армії УНР, згодом контрактного поручника Війська польського, учасника Вересневої кампанії 1939 р.; могила сотника Армії УНР Івана Дегтяренка (1892–1969).

У Вроцлаві діє коло Об'єднання українців в Польщі, головою якого на 2021 р. був Ігор Саламон. На є світлиця – осередок зустрічей української громади, після недільної служби УГКЦ. Зауважимо, що міська влада Вроцлава зробила багато для українців. Зокрема, у деякі фільми показують з українським дубляжем. Вроцлав перше місто в Польщі, де є класи в школах з українською мовою, а в бібліотеках Вроцлава є книги українською мовою.

Вроцлав є партнерським містом зі Львовом. У місті є також вулиці та , а також .

Після початку збройної інвазії Росії до України 24.02.2022 р. у Вроцлаві опинилося багато українців-біженців. З благодійним виступом місто відвідав славетний український хор "Журавлі". Хор виступав на Ринку у Вроцлаві та у греко-католицькій кафедрі. 24 травня 2022 р. у костелі св. Михаїла Архангела у Вроцлаві відбулося богослужіння єпископа РК церкви Віталія Кривицького та його зустріч з українцями у приміщенні Селезіанського Ліцею. Костел та ліцей розміщені по .

В липні 2022 р. у Вроцлаві на плаці поблизу Centrum Historii Zajezdnia, розміщено експозицію знищеної російської техінки.

Джерела:

Середницький Я. ПУМА–«Дромедар». Абвер : у 2-х книгах. Кн. 1 : Відновлення збройної боротьби за незалежність України і Вірменії. 1939–1941 роки.

1000 lat Wrocławia. Przewodnik po wystawie. Red. M. Łagiewski, H.Okólska, P. Oszczanowski. Pałac Królewski, Wrocław, 18.04.2009.:Muzeum miejske Wrocławia -327 s.

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».

Список літератури – на сайті «».