Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Дмитро. Різдво богородиці. Ікона, бл. 1565 р.

Дмитро. Різдво богородиці. Ікона, бл.…

Розмір зображення: 696:800 піксел

Серед інших творів Дмитрія з цього іконостасного циклу найбільший інтерес викликає композиція «Різдво Марії». Тут, на відміну від строго ієратичного зображення Христа, відтворено звичайну побутову сцену інтимного родинного характеру, трактовану в традиційному дусі, але вже з деякими елементами нового. Світло-рожева стіна, на тлі якої відбувається дія, та домінанта кіноварі лагідного тону в поєднанні з сірувато-блакитним, зеленуватим та білим кольорами створює піднесений настрій. Обличчя персонажів досить однотипні, позбавлені індивідуального виразу. Карнація темна, сірувато-землистого відтінку з своєрідним виділенням яскравою червоною фарбою повних уст. Колорит ікони лагідний, матовий, фарби накладені тонким шаром, що просвічується, графічний елемент не підкреслено. Постаті життєві, не позбавлені грації. З теплотою і безпосередністю зображено купіль немовляти, застелення ліжечка на передньому плані композиції.

Художник умовно трактує обстановку дії з архітектурним стафажем, використовуючи такий архаїчний прийом, як декоративний велюм. Праворуч – цікава несподівана деталь – відкрита лоджія ренесансного характеру. Об’ємно, у перспективі намальовано також стіл біля ложа Анни. Це, мабуть, одна з перших спроб в українській іконі показати фрагмент інтер’єру з ілюзією поглибленої просторовості. Звичайно, що це поки що окремі елементи реалізму, але вони є передвісниками назрівання глибоких змін у творчості українських малярів (с. 258 – 260).

Іконописець Дмитрій. Різдво Марії. Ікона з Долини. Близько 1565 р. Львівський музей українського мистецтва.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 259.