Церква св. Миколая

Православна церква св. Миколая (до 1839 р. греко-католицька церква св. Трійці).

Сучасна церква св. Миколая наймолодша з храмів Дорогичина. Її почали будувати в 1763 р. Закінчили будівництво 1798 р. василіани. Церква була посвячена св. Трійці. Вони ж володіли нею 20 років. Поблизу знаходився василіанський монастир (так званий нагірний). Фундатором кляштору був подстолій дрогичинський Якуб Цецерський і його дружина Констанція з Кучинських, а також їх родичі Хадзинські. З 1806 р. церква діяла як парафіяльна. В 1826 р. у зв’язку з браком монахів, будинок кляштору та церкву переказано парафіяльним священникам. В 1839 р. разом з ліквідацією унії в Російській Імперії, церква була змінена на православну і отримала сучасну посвяту. В 1848 р. вона була перебудована в стилі класицизм. В другій половині 19 ст. будівля колишнього василіанського кляштору була розібрана.

Наразі церква св. Миколая є храмом з однією навою, що має прямокутний план з замкнутим півколом вівтарем і двома закристіями. Над фасадом, який акцентований центральним ризалітом і закінчений стінкою аттику, розміщена низька чотирикутна вежа. Над вежею і над вівтарем, а також на крайніх осях фасаду розміщено бані на циліндричних барабанах. Стіни прикрашають пілястри і гзимси.

Іконостас з кінця ХІХ ст. походить з церкви в Більську-Підляським наявні ікони св. Михаїла Архангела (16-17 ст.) з дияконських дверей, св. Варвара (2 половина 17 ст.), Мати Божа з немовлям (1640 р.), св. Микола Чудотворець (2 пол. 17 ст.), а також Зіслання Святого Духа (1668 р. Остання подарована греко-католицькій церкві св. Трійці мешканцем села Городники. На іконі наявний напис староукраїнською мовою:

"коштом Тімофєя Зільчика з жоно (жінкою) його з села Городник року 1668 р."

Від розпису церкви залишилися лише три медальйони. На дзвіниці наявний бароковий дзвін з написом латиною 17 ст. В публікації «Szkice o kościołach obrządku wschodniego w Polsce północo-wschodniej» Marek Ziólkowski описує православне свято Йордану в Дорогичині. При цьому на кризі Бугу вирізався хрест, який буряками фарбувався в червоний колір.

Джерела:

Grzegorz Rąkowski Polska egzotyczna II. Przewodnik. – Pruszków: W-wo „Rewasz” – 2019 – 416 s.

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».