Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Монастир св.Петра і Павла (№ 1)

Монастир св.Петра і Павла (№ 1)

Розмір зображення: 800:542 піксел

Монастир василіянський св.Петра і Павла [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 59].

Монастир згадано в сер.18 ст. [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 115].

м. Дрогобич.

Дрогобицька міська рада (вул. Стрийська, 1).

Церква св. ап. Петра і Павла. 1828.

У 1775 р. в місті засновано новий василіянський монастир, який об’єднав довколішні Лішнянський, Дережицький та інші. В 1775 – 1777 pp. на передмісті Загороди і Війтова гора збудовано дерев’яні церкву і келії. Знищену пожежею 1825 р. церкву відбудовано з цегли у 1825 – 1831 pp. 4 грудня 1934 р. посвятив після обновлення церкву, призначену для шкільної молоді, перемиський єпископ Йосафат Коциловський. Закрита у 1945 р. деякий час використовувалася органами КҐБ, пізніше передана дрогобицькому педагогічному інституту. У 1990 р. повернена греко-католицькій громаді і відновлена. Мурована, овальна в плані нава, вкрита великою банею з ліхтарем, з прямокутним присінком і вівтарем. По боках до нави прилягають прямокутні корпуси келій.

Ваврик М. По василиянських монастирях. – Торонто, 1958.

Пастух Р., Сав’як П. Історія міста Дрогобича. – Дрогобич, 1991.

Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.

«Український Бескид». – Перемишль – Львів, 1934, № 48.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 158.