Церква Воздвиження

Церква чесного хреста 1661 р. (дерев.) і дзвіниця 17 ст. (лерев.) (вул.Пушкінська, 5) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 27].

Церква чесного хреста 1661 р. (дерев.), відновлена 1715 р. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Церква чесного хреста та дзвіниця 1661 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Дерев’яна церква Воздвиження 1613 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 105].

Церква Здвиження 1613 р. (дерев.) (вул.Зварицька, 7) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

При перебудові у 1661 р. Хрестовоздвиженської церкви у м. Дрогобичі, збудованої (за одними даними – у 1613 р., за іншими – у кінці XV – на початку XVI ст. [Украина и Молдавия: Справочник-путеводитель / Авт. текста и сост. альбома Г.Н.Логвин. – Москва; Лейпциг, 1982. – С. 365-366]) тризрубною одноверхою, з високим наметовим покриттям пави, завершеним восьмигранним ліхтарем під стіжком, над бабинцем влаштували Предтеченську церкву-каплицю з відкритим зрубом верху над нею. Верх типу «восьмерик на четверику» під стрімким стіжковим дахом сягав тільки до карниза ліхтаря над навою, однак ліхтар підняли, залишивши на місці старого карниза ковнір, щоб посилити домінанту центрального верху та забезпечити йому потрібну з пропорційних міркувань висоту, бо при побудові Предтеченської каплиці її західна стіна була висунута на 2,08 м [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 229].

Церква вівтарем орієнтована на схід. Дзвіниця розташована на північний схід від церкви (в позиції А1). Спостереження М.І.Жарких, 16.06.1990 р.

У вівтарі церкви зберігається ікона св.Миколая. На ній є напис: “Іереї Васили списал АΨМS ро” (=1746) [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 119].

У церкві є запрестольна ікона “Христос – виноградна лоза” з написом: “Васили Глібкевич / списа АΨПГ” (=1783) [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 124].

В 1694 р. Іван Медицький (син маляра Стефана Медицького) поновляв і кони Христа з апостолами та богородиці в цій церкві. На звороті ікони Христа є напис: “сии оба образы поновлял раб бжій Іоан маляр син Стефана Медыцкого Поповыча рок АХЧД авгуні” (1694) [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 147].

Маляр Стефан Медицький виконав іконостас в Предтеченському приділі церкви Воздвиження. На намійсній іконі є напис: “рок бж АХξθ написася робота сія многогрішный Стефан попович Медыцкій” (=1669) [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 147].

На верхньому ярусі іконостаса є напис про його створення: “Списа іереи Петр Метельский презбитер сто пятницкий дрогобицкій року божія 1780 мца ноемврія для 20” [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 147].

Сучасна адреса – вул. Зварицька, 7, але ця вулиця плавно перетікає у Солоний Ставок…

Довідка на сайті

Довідка на сайті