2018 р. Звід пам’яток України
Михайлівська церква (іст., архіт.), 1710 р.
Михайлівську церкву звели на кошти поміщика Антонія Пещеровського та прихожан у 1710 р. Біля храму побудували дерев’яну дзвіницю.
Церква хрестовидна в плані з банею у центрі. Всі рукави храму однакової ширини, але бокові вкорочені в поперечній осі. Це підкреслює компактність об’ємів та їх розвиток у висоту. Вертикальний акцент особливо посилюється в інтер’єрі, де всі зруби з’єднуються між собою і центральним нефом через широкі отвори. Завдяки цьому весь простір сприймається як єдиний.
Велика за розмірами грушовидна баня лежить на високому восьмерику. Форма бані обумовлена впливом склепінчастого перекриття кам’яної архітектури.
У 1888 р. до бабинця прибудували дерев’яну дзвіницю в псевдоросійському стилі. Крім того, переробили купол і вікна, під храм підвели кам’яний фундамент, а також, зробили загальний ремонт фасадів. Така реконструкція значно змінила первісний вигляд храму.
У описі церковного майна за 1868 р. вказані землі: садиба (1 десятина 231 сажень), орна (30 десятин 1058 сажнів), сінокіс (3 десятини).
Спочатку парафія належала до греко-католицької церкви. У 1794 р.
церква переходить у православ’я. Причт храму складали священник і псаломщик. Священнослужителями Михайлівської церкви були: уніат Василь Малевич (до 1794 р.), православний священник Теодор Кирилович (1794-1823 рр.), Петро Скалицький (1823-1836 рр.), Гончиброд Іван Масюкевич (1836-1842 рр.), Павло Загоровський (1842 р.), Іван Ненадкевич (1842-1849 рр.), Максим Янкевич (1849-1854 рр.), Михайло Максимович Янкевич (1854-1856 рр.), Тадей Якович Кирилович (1 січня 1856 р. – 1897 р.), Петро Олександрович Львович (з 7 жовтня 1897 р.).
Метричні книги зберігаються з 1823 р. До церкви була приписана Троїцька церква, збудована у селі Гончий Брід у 1888 р.
З 13 по 15 серпня 2001 р. наукова експедиція Волинського краєзнавчого музею дослідила храм. У результаті обстеження у церкві було виявлено і поставлено на облік дві ікони ХVІІІ ст.
Джерела та література:
Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 г. ч. II. Статистические сведения о приходах Волынской епархии. Житомир, 1892, С. 228;
Ковальчук Є. До проблеми збереження пам’яток історії і культури у церквах Ковельського району. За матеріалами наукових експедицій Волинського краєзнавчого музею 2000-2002 років // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ч. 1. – Луцьк: Надстир’я, 2003. – С. 75-76;
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х томах. – К.: Будівельник, 1985. – С. 85;
Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том V. Ковельский уезд / Николай Теодорович. – Почаев : Типография Почаево-Успенской Лавры, 1903. – С. 436-441;
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року. Т. 1. – Вінніпег : Товариство «Волинь», 1984. – С. 365-366;
Шишолик О. Ювілей храму / Волинь нова. − № 1164. 23 листопада 2010 р.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 280 – 283.