Християнський храм
О.В. Лисенко, І.Б. Тесленко
Християнський храм над джерелом і поселення в урочищі Ай-Андрій, пізнє середньовіччя. Розташований в 1,7 км до південного заходу від с. Генеральське (колишн. Улу-Узень), на південно-східному схилі одного із східних відрогів гори Демерджі, біля джерела однієї з правих приток річки Улу-Узень східний (Мегапотам), на висоті близько 600 м над рівнем моря, приблизно в 7 км від берега моря (мал. 1).
Одними з перших свідоцтв про пам’ятник є малюнки Ф.І. Гросса 30-х – 40-х рр. XIX ст. [Мальгіна, 2006, № 206]. Руїни храму оглядали різні дослідники в 1896 (А.І. Маркевич) [Протокол …, 1897, с. 167–168], 1911 (П.А. Двойченко) і в 1912 р. (М.В. Рухлов) [Рухлов, 1915, с. 411, 418]. Не пізніше 1903 р. зроблені перші фотографії пам’ятника. Об’єкт згаданий у «Ведомости христианского населения, вышедшего из города и деревень Крыма в 1778 г., и оставшихся после него старых церквей в Крыму», складеній у 1901 р. О.Л. Бертьє-Делагардом [Ведомость…,1994, с. 159, № 37].
У путівниках 1914 і 1923 рр. повідомляється, що «весной 1913 г. сравнительно хорошо сохранившиеся остатки церкви с тесаными колоннами разобраны татарами» [Крим, 1923, с. 441]. У 1956 р. Гірським загоном (кер. О.І. Домбровський) Відділу античної та середньовічної археології Криму Інституту археології АН УРСР на храмі проводились розвідувальні роботи (зачистка, опис та фіксація залишків споруди) [Домбровський, 1956, с. 4–6]. У 2005 р. Алуштинським загоном Гірсько-кримської експедиції (кер. О.В. Лисенко) Кримської філії Інституту археології НАНУ виконано топографічну зйомку пам’ятника, зафіксовано його сучасний стан, здійснено збирання підйомного матеріалу [Лисенко, Тесленко, 2006, с. 57–64, 167–168, мал. 173–191].
Об’єкт займає ділянку схилу, обмежовану двома тальвегами тимчасових водотоків. У верхній частині схилу розташовується природна терасоподібна площинка із двома джерелами, над одним з яких (південно-західним) змуровано середньовічний храм.
Споруда належить до типу малих одноапсидних храмів із прямокутним планом. Орієнтована за лінією півд. зах. – півн. сх. (магнітний азимут 33о).
Загальні розміри споруди в плані приблизно 4,5х10 м, внутрішнього простору – близько 3х8,5 м. Апсида напівкругла, за лінію стіни виступає на 2-2,2 м. Ширина плечей – близько 0,5 м. Вхід один, розташовувався в південно-західній частині південно-східної стіни будівлі. Під храмом – водовідвідний тунель від джерела, розташованого під вівтарною частиною церкви. На денну поверхню струмок виходив під південно-західною стіною споруди. Тут канал оформлений арковим порталом. На його коробове перекриття спирається південний кут будівлі. Ймовірно тут же були обладнані сходи до входу. Підлога приміщення вимощена кам’яними плитами, що були також перекриттям північно-східної частини водовідвідного каналу. Стіни храму (завтовшки 0,7 – 1,2 м) складені з місцевого піщанику на тиньку з використанням плінфи та архітектурних деталей з вапняного туфу.
Внутрішній простір церкви поділено на три об’єми. Вівтарна частина (ширина близько 2 м, глибина приблизно 1,2 м) перекривалась конхою. Вівтарне узвишшя (заввишки 0,1 м) сегментоподібної в плані форми (0,6х1,9 м), у його південно-східний кут розчином умуровано поливний глечик (зафіксовано днище). В ділянках стін апсиди, що примикають до проходу в наос (на висоті близько 0,8-0,9 м), – дві підпрямокутні в плані (близько 0,25х0,5) ніші з арковими перекриттями (заввишки приблизно 0,8 м). «На кутах апсиди» – залізні цвяхи, якими, видимо, кріпилися деталі інтер’єру (іконостас?).
Прохід із наосу до вівтарної частини перекривала арка, видимо, пов’язана з конхою. Її п’яти спиралися на кронштейни (пласкі плитки, профільовані карнизами), встановлені на виступах у муруванні внутрішніх частин плечей апсиди. Наос у плані прямокутний (близько 3х3,5 м). У його кутах – тричетвертні колони (діаметр – 0,3 м), увінчані капітелями (краями впущені до мурування стін), на які спиралися попружні арки хрестового склепіння. В південно-східній стіні наосу – віконна пройма, перекрита напівциркульною аркою.
Нартекс від наосу відділяла стіна, отвір в якій також був перекритий аркою. Нартекс у плані підквадратний (3х3 м). У його кутах – прямокутні в плані пілястри (0,2х0,5 м), що, певне, підтримували стрілчасті арки склепіння. Конструкція входу не зрозуміла. Дах будівлі, можливо, був двосхилий. Руїни храму (сучасна збереженість – 0,3-1,5 м) частково сховані під культурними відкладеннями (пов’язані зі спорудженням, функціонуванням і руйнуванням храму, площа – не менше 0,036 га, потужність – до 1,5 м).
До південного заходу від церкви, на площі близько 0,22 га, помічено залишки невеликого поселення.
Первісний вигляд пам’ятника, а також ландшафт навколишньої території змінено в процесі земляних та будівельних робіт під час каптажу джерел (друг. пол. ХХ ст.). Серед знахідок архітектурні деталі, уламки керамічного посуду і дахової черепиці. За артефактами об’єкт датується XV-XVII ст. Можливо, храм споруджений у XIV-XV ст. і проіснував до 1778 р. (виселення християн із Криму). Комплекс потребує дальшого археологічного вивчення і проведення консерваційно-реставраційних заходів. Матеріали досліджень зберігаються в Кримської філії Інституту археології НАНУ і Кримському республіканському краєзнавчому музеї.
Література:
Ведомости христианского населения, вышедшего из города и деревень Крыма в 1778 г., и оставшихся после него старых церквей в Крыму // Крымский музей. – 1994. – № 1. – С. 152–169.
Домбровский О.И. Отчет об археологической разведке в районах горного Крыма в 1956 г. – Симферополь, 1956. – Архив Крымского филиала Института археологии НАНУ – Инв. № 28. – П. 58. – 10 с.
Крым. Путеводитель / под ред. Л.С. Вагина, Е.В. Вульфа, П.А. Двойченко и В.В. Соколова. – Симферополь, 1923. – 494 с.
Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Отчет о разведках на территории Алуштинского горсовета в 2005 г. – Симферополь, 2006. – Архив ИА НАНУ. – № 2005/30. – 207 с. – 197 илл.
Мальгина М.Р. Виды Крыма первой половины XIX века: Каталог литографий из собрания Крымского республиканского краеведческого музея. – Симферополь, 2006. – 260 с.
Протокол заседания ТУАК от 4 октября 1896 г. // ИТУАК. – 1897. – № 26.
Рухлов Н.В. Обзор речных долин горной части Крыма. – Петроград, 1915.
Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 619 – 621.