Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Примітки

1. Lista duchowieństwa diecezji chełmskiej obrządku greko-katolickiego za rok 1863. – Warszawa, 1864.

2. Archiwum Państwowe w Lublinie (dali – APL). – Chełmski Konsystorz Creckokatolicki (далі – ChKGK). – Sygn. 976 I (Spisy statystyczne i raporta periodyczne od roku 1798 do r. 1841). – S. 284-290. Іконостаси були в таких місцевостях:

на території деканату Біла-Подляська в Докудові, Кльоновниці й Рокитні, у холмському катедральному соборі,

на території Городельського деканату в Дияконові, Шпиколосах і Копилові (цей останній без царських врат), Грубешові, Кодні,

Заболотті (Коденський деканат),

Стенжиці (Красноставський деканат),

у Люблині, Варшаві (Соколовський деканат),

у Тарногородському деканаті (колись у складі Перемиської єпархії) у Бавичах, Ружанці, Біщі, Корзові, Кульній, Обші й Тарногороді,

в Мазилах у Томашівському деканаті;

в Сопоцькинях (тепер на території Білорусі) в Тикоцинському деканаті;

в Тишовицькому деканаті в Тишівцях за Замлннні і в Ретушові;

у Володавському деканаті в Гростиці, Довгобродах і Яблочині;

в Замойському деканаті в Горишові-Польському й Замості.

3. Про це свідчать переховувані в Державному архіві в Люблині візитації з кінця XVIII і початку XIX століть з територій, що згодом увійшли до нової Холмської єпархії.

4. Зазначеної теми торкалися кілька авторів. Див., зокрема: Brykowski R. Drewniana architektura cerkiewna na koronnych ziemiach Rzeczypospolitej. – Warszawa. 1995. -S. 96-99 (з великою літературою).

5. Стосовно цього див., зокрема: Siwicki P. Meandry tożsamości „Rusi Zjednoczonej” // Lubelszczyzna. – Lublin. – 1996. – № 3 (2/96). – S.18.

6. Sygowski P. Greckokatolicka drewniana cerkiew p. w. Podwyższenia Krzyża Świętego w Żmudzi w województwie chełmskim // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. – № 3 (2/96). – s.121-132.

7. Ejusd. Cerkiew w Bełżcu // Zamojski kwartalnik kulturalny. – 1988. – № 4. Ширша версія монографії цього об’єкта: Ejusd. Drewniana cerkiew greckokatolicka р. w. św. Bazylego Wielkiego w Bełżcu woj. Lubelskie pow. Tomaszów Lubelski // Sztuka cerkiewna diecezji przemyskiej: Materiały z międzynarodowej konferencji naukowej 25-26 marca 1995 roku. – Łańcut. 1999. – S.293-334.

8. Візитатор церкви в Корчмині Белзького деканату 12 березня 1760 року віднотував, що від часу попередньої візитації 1757 року прибули „Ołtarz wielki snycerską robotą zcymborium. granatowo malowany, pstro złocony” та бічний вівтар з образом святого Антонія (Падуанського): [Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 159. – Оп. 9. – Спр. 480. -Арк. 3-3 зв.).

9. Так було, зокрема, в церкві другої половини XVII століття в Ленчній (Sygowski Р. Cerkwie w Łęcznej i jej okolicach // Merkuriusz Łęczyński. – 1995. – № 3. – S.19-21).

10. APL. – ChKGK. – Sygn. 780 (Wizytacja diecezji Chełmskiej [1720-1725] i brzeskiej [1725-1727]).

11. Ibid. – S.177 v – 236; Kołbuk W. Kościoły wschodnie w Rzeczypospolitej około 1772 roku. – Lublin, 1998. -S. 312 – 323.

12. APL. – ChKGK. – Sygn. 780. – S.205, 212.

13. Ibid. – S.118 – 552v.

14. Ibid. – Sygn. 10 (Akta biskupa chełmskiego i bełskiego Maksymiliana Ryłło, 1759-1762 [візитація практично всієї Холмської єпархії]); Sygn. 812 (Wizytacja cerkwi w dekanacie szczurowieckim, 1762) та інші.

15. APL. – ChKGK. – Sygn. 779 (Wizyty i inwentarze 174(1-1762). – S. 41-42 v.

* Образ Благовіщення був у головному вівтарі нової церкви.

16. APL. – ChKGK. – Sygn. 780. – S.212. 213.

17. Акты, издаваемые Виленскою археографическою имиссиею. – Ви льна. 1870. – Т. 3: Акты Брестского гродского суда. – С.57-58. – № 38.

18. Городничий (aedilis) – опікун і комендант окремих прикордонних фортець, див.: Góralski Z. Urzędy i godności w dawnej Polsce. – Warszawa, 1988. – S.206.

19. Żychliński T. Żabowie herbu Kościesza z odmianą // Złota księga szlachty polskiej. – Poznań, 1881. – T. 3.

20. Згадка стосується розміщеного на південь від Берестя села Прилуки, де візитація 1726 р. зазначає парафіяльну церкву „Опіки Найсвятішої Матері” – Покрову Богородиці (APL. – ChKGK. – Sygn. 780. – S.201).

21. Baliński M„ Lipiński T. Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym opisana. -Warszawa, 1846. – T.3 – S.733.

22. Можливо, грунт був об’єктом суперечки гершоно-вицького пароха зі священиком берестейської Спаської церкви (APL. – ChKGK. – Sygn. 780. – S. 209 v.).

23. Акты… – C.60-62.

24. Королівський привілей датовано 21 серпня 1658 року, а документ Яна Ієроніма Жаби 28 травня 1662 року. Церква мала бути збудована між цими датами, як видається – ближче до другої.

25. APL. – ChKGK. – Sygn.779. – S.41.

26. Ibid. – Sygn. 780. – S.212.

27. Ibid. – Passim.

28. Ibid.-Sygn. 779.-S.41.

29. Ibid. – Sygn. 780. – S.212 (інший список візитації говорить лише про кільканадцять ікон).

30. Це зазначено лише в одному списку візитації (APL. -ChKGK.- Sygn.779. -S.41).

31. APL. – ChKGK. – Sygn.779. – S.41.

32. Ibid. -Sygn. 780. -S.213.

33. Idid. – Sygn. 779. – S. 41 v.

34. Ibid. – Passim. Passim.

35. Ibid.

36. Ibid. – Sygn. 779. – S. 41 v.

37. Ibid. – Sygn. 780. – S.213.

38. Ibid. – Passim.

39. Ibid. – Sygn. 779. – S.41 v.

40. Ibid. – Sygn. 780. – S.213.

41. Ibid. – S.205 v.

42. Ibid. – S.213.

43. Ibid. – Passim.

44. Ibid. – Sygn. 779. – S.41 v.

45. Ibid. – Sygn. 780. – S.212 v.

46. Ibid. – Sygn. 779. – S.41 v. Інший список візитації згадує лише один портатель (мармурова плита, що призначалася для встановлення над мощами, вмурованими в менсу вівтаря): Ibid. – Sygn. 780. – S.212 v.

47. APL. – ChKGK. – Sygn. 779. – S.41.

48. Ibid. – S.41 v.

49. Ibid. – Sygn. 780. – S.213.

50. Ibid. – Sygn. 779. – S.41 v (ґонтів кіп 50, дощок двосажневих, лікоть широких, чотири).

51. Ibid. – S. 42; Sygn. 780. – S.213 v.

52. Ibid. – Sygn. 779. – S.42 („через що огида домові Божому буває”).

53. Ibid. – S. 42 v.

54. Ibid. – Sygn. 780. – S.185 v. 213 v. 222 v. 283 v. 327 v.

55. Безперечно, ідентична із досі збереженою в храмі житійною іконою 1631 року. Репродукована: Biskupski R. Ikony w zbiorach polskich. – Warszawa, 1990.

56. APL. – ChKGK. – Sygn. 780. – S.225 v.

57. Ibid. – S.207 v.

58. Ibid. – S. 238 v. – 239.

59. Див. зокрема: Батюшков П.Н. Памятники русской старины в западных губерниях. – Санкт-Петербург, 1885. – Т. 7: Холмская Русь; М.Н.Г. Святыни и древности Холмского края. – Санкт-Петербург, 1888.

60. Свод памятников истории и культуры Белоруссии: Брестская область. – Минск, 1990. – С.132-133.