2007 р. Глухівська Троя ще не дочекалася свого Шлімана

Розмову вів Іван Дивний

Дата: 05.10.2007

Інтерв’ю з Юрієм Коваленком, завідуючим науково-дослідним відділом Державного історико-культурного заповідника у м. Глухові (Сумська область). – 19 вересня 2007 року. – м. Новгород-Сіверський Чернігівської області. – Подвір’я Спасо-Преображенського монастирського комплексу.

– Юрію Олександровичу, хоча місто Глухів тричі згадується у давньоруських літописах, досі традиційно вважають, що мурованих споруд княжої доби тут не було. Ви з цією думкою погоджуєтеся?

– Не погоджуюся. Вже зараз ми маємо у Глухові досить представницьку колекцію давньоруської плінфи 12-го – 13-го століть. І йдеться не про поодинокі знахідки, а про кілька очевидних скупчень цієї плінфи. Можливо, ми трошки забігаємо наперед, але цілком вірогідно, що в тих місцях зберігаються залишки якихось давньоруських мурованих будівель. Не виключено, що навіть і храмів.

На останнє припущення наштовхує ще одна цікава знахідка. Нещодавно в Глухові вдалося знайти два невеличкі фрагменти полив’яної плитки з підлоги, аналогічні тим, які досліджував Михайло Каргер у Софії Київській та тим, які нині експонуються між залишками давньоруського монастирського храму у Новгороді-Сіверському. Слід підкреслити, що глухівська плитка територіально «прив’язана» до вищезгаданих скупчень плінфи. Отже, не виключено, що йдеться про частини однієї якоїсь споруди.

– А, скажімо, залишки фресок не траплялися?

– Такого нікому ще не траплялося. Можливо, за браком досліджень, оскільки серйозні масштабні розкопки у Глухові ніколи не проводилися. Досі все обмежувалося окремими археологічними розвідками та наглядом за земляними роботами. Якщо ж візьмемося до справи серйозно, то й знахідки можуть бути серйознішими.

– А вже є якісь конкретні плани пошуку?

– Плани є. Та, на жаль, досі планування археологічних розкопок доводиться підводити під певну кон’юнктуру. Тож вчергове покладаємо надію на відзначення наступного року 300-ліття Глухова, як гетьманської столиці. Можливо, з виділеної на цей ювілей суми вдасться хоч трошки коштів взяти на розкопки.

– Тобто, Ви сподіваєтеся, що на відміну від останніх міських ювілеїв у Переяславі-Хмельницькому та Чернігові, саме глухівській археології пощастить найбільше?

– Ми вже зараз закладаємо у кошторис витрати на археологічні розкопки. Крім вже згаданих давньоруських мурованих споруд, збираємося дослідити принаймні три потенційно цікавих об’єкти епохи Гетьманщини. Вони надзвичайно перспективні з огляду на свою непересічну історію, але не менш важливий і суто практичний бік питання. Адже ці об’єкти козацької доби досі знаходяться у далеко не найпроблемніших для археологів місцях. Тобто, є реальна можливість їх не просто розкопати, а й музеєфікувати!

– Очевидно, Ви маєте на увазі рештки будинків двох Малоросійських колегій?

– І їх також. Однак найперше слід згадати об’єкт, безпосередньо причетний до ювілейної дати – перенесення до Глухова гетьманської столиці 1708-го року. Йдеться про гетьманську резиденцію Івана Скоропадського, яка розташовувалася у самому центрі міста.

– І, очевидно, резиденцію Данила Апостола також?

– Так, це один і той самий двір. Нині тут розбитий сквер, де можна відносно безболісно проводити археологічні роботи, а після їх завершення поєднати зелені насадження з музеєфікованими рештками гетьманських споруд. Таким чином центр міста збагатиться новим культурно-громадським комплексом.

– А Малоросійські колегії ж як?

– Місце, де стояв будинок другої Малоросійської колегії, нині під забудовою. Однак вільною лишається територія, де спочатку розміщувалася перша Малоросійська колегія, а пізніше – гетьманський палац-резиденція Кирила Розумовського.

– І там забудови немає?

– Поки немає. Зараз там звичайні городи. Але цю ділянку саме збираються передавати під будівництво, тож питання її дослідження є просто нагальним. Цієї нагоди в жодному разі не можна пропустити!