Могила Жужоми М.І.

Валерій Бєлашов, Ірина Павленко

Могила Жужоми М.І., 1981 (іст., мист.). У південній частині Вознесенського кладовища. Автор пам’ятника – ск. І.Горовий. Вис. погруддя – 0,85 м, постаменту – 2,8 м.

Микола Іванович Жужома (10.01.1922, м. Костянтинівка Донецької обл. – 24.09.1981, м. Глухів) – Герой Радянського Союзу (22.02.1944), кавалер «Срібної зірки» – вищої нагороди США.

Народився у сім’ї шахтаря. Рано втративши батьків, виховувався у дитячому будинку. У 1939 призваний на військову службу .Війна застала у Молдавії. Він захищав Москву, фронтовий шлях солдата проліг через Курськ і Бєлгород, через всю Україну і велику кількість східно-європейських країн. За героїзм, проявлений під час форсування Дніпра командиру взводу самохідних гармат 130-го окремого винищувального протитанкового дивізіону М.Жужомі було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За участь в операції по визволенню солдат союзників на території Східної Прусії його нагороджено «Срібною зіркою» США. Одинадцять разів поранений, сім разів контужений, командир взводу М.Жужома завершив свій бойовий шлях у Берліні. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної зірки, медалями.

Після війни працював на Глухівському коноплепереробному заводі проводив велику патріотичну роботу з молоддю. Почесний громадянин м. Глухова. Його іменем названа міська школа-інтернат.

У 1982 на могилі М.Жужоми встановлено бронзовий бюст. На гранітному постаменті закріплена меморіальна дошка з анотаційним написом.

Герой зображений без головного убору в сорочці з краваткою та піджаку з поданими рельєфом нагородами – двома зірками, медаллю і орденськими колодками. Погруддя має прямокутну основу, постать відтворена в повороті, дещо по діагоналі, але не виходить за межі фронтальної площини. Цей композиційний засіб створює мотив конкретного руху, що нейтралізує деяку застиглість, нерухомість голови і виразу обличчя. В енергійному моделюванні портретних рис є спроба подолати гладку фактуру бронзи. Це дає скульптору можливість не тільки передати характерні особливості зовнішності, а й створити героїзований образ.

[Гриченко И. Т. Подвиг : Документальные очерки о Героях Советского Союза / И. Т. Гриченко, Н. М. Головин. – Х., 1977. – С. 106 – 107; Андрєєв Ю. Скажу тобі сину / Ю. Андрєєв. – К., 1981. – С. 4; Петров Г. Т. Глухов / Г. Т. Петров // В путешествие по Сумщине. – Х., 1984. – С. 78; Герои Советского Союза : Краткий биографический словарь. В 2-х т. – М., 1987. – Т.1. – С. 507; Белашов В. И. Глухов / В. И. Белашов, Н. С. Ероха // Золотое ожерелье Сумщины. – Х., 1987. – С. 86 – 87; Василець В. Четверта зірка / В. Василець // Правда. – 1973. – 21 липня; Нестеренко П. Цей скромний легендарний Жужома / П. Нестеренко // Червоний промінь. -1979. – 7 липня.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 389.