Пам’ятний знак Шевченку Т.Г.

Юрій Коваленко

Пам’ятний знак Шевченку Т.Г., 1991 (іст). Вул. Матросова.

Пам’ятний знак стоїть на невеликому майдані трикутної конфігурації на перетині вулиць Матросова, Веригінської і Зарічної. Має вигляд стилізованого верстового стовпа /3,0 м/ на ступінчастому п’єдесталі, увінчаний хрестом. Матеріал – залізобетон. На східній грані було встановлено металеву плиту з написом. Над текстом – невелике барельєфне зображення Т.Шевченка. Зараз металеву плиту замінено на гранітну.

Об’єкт має значну історико-меморіальну цінність, як пам’ятка, пов’язана з Т.Шевченком.

Т.Шевченко тричі побував у Глухові: вперше у лютому 1844, вдруге у квітні 1845, втретє – у серпні 1859. Своє перебування у місті він описав у повісті «Капитанша». Згадки про Глухів є у поемі «Сон» та поезії «Іржавець». При перепохованні Т.Шевченка у травні 1861 труну з його прахом везли через Глухів і тут вона 4 (16) травня заночувала. У пам’ять про ці події у травні 1991, до 130-річчя перепоховання поета під час проведення Всеукраїнської акції «Останнім шляхом Кобзаря» у Глухові на старому Київському шляху відкрито пам’ятний знак.

[Ткаченко В. К. Глухів / В. К. Ткаченко. – Х., 1968. – С. 43 – 44; Белашов В. И. Глухов – забытая столица гетманской Украины / В. И. Белашов. – К., 1992. – С. 67; Державний історико-культурний заповідник у м. Глухові. Паспорт на нерухомі пам’ятки історії та культури. – Глухів, 1995.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 395.